Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 409/1289/18
провадження № 51-5653 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Гановської А. М.,
прокурора Подоляк М. С.,
в режимі відеоконференції
захисника Чернобая С. С.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який приймав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Луганського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за
№ 42018131580000023, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Босове Білокуракинського району Луганської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Старобільського районного суду Луганської області від 24 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та займатись діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік; за ч. 3 ст. 191 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та займатись діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.
На підставі частин 1 та 2 ст. 70 КК України шляхом складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк
3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та займатись діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки зі штрафом у розмірі
200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі
200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн, ухвалено виконувати самостійно.
Стягнуто зі ОСОБА_1 витрати на проведення судової економічної експертизи
№ 784 від 22.03.2018 року в сумі 5 720 грн; судово-економічної експертизи
№ 1992-1994 від 12.06.2018 року в сумі 6 864 грн, почеркознавчої експертизи № 53 від 17.04.2018 року в сумі 1 716 грн.
Цивільний позов задоволено в повному обсязі, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Лозно-Олександрівської селищної ради 82 776,68 грн. Звернуто в рахунок задоволення позовних вимог арешт на майно - автомобіль марки "Renault Logan", що належить ОСОБА_1, накладений ухвалою слідчого судді Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.06.2018 року.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року вирок суду першої інстанції змінено, виключено вказівку про визнання винним та засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 191 та за ст. 70 КК України.
Закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 191 КК України у зв`язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та займатись діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.
Відмовлено Лозно-Олександрівській селищній раді у задоволенні цивільного позову до ОСОБА_1 у розмірі 82 776,68 грн.
Скасовано арешт на автомобіль марки "Renault Logan", що належить ОСОБА_1, накладений ухвалою слідчого судді Білокуракинського районного суду Луганської області від 23 червня 2018 року.
Виключено з вироку вказівку про стягнення зі ОСОБА_1 витрат на проведення судової економічної експертизи № 784 від 22 березня 2018 року в сумі 5 720 грн та судово-економічної експертизи № 1992-1994 від 12 червня 2018 року в сумі 6 864 грн і віднесено ці витрати на рахунок держави.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи № 53 від 17 квітня 2018 року у розмірі 1 716 грн.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що у період з квітня 2016 по грудень 2017 року, перебуваючи в приміщенні адміністративної будівлі Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, розташованій за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, с. Солідарне, вул. Центральна, 6, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до них завідомо неправдивих відомостей, усвідомлюючи, що в порушення Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" № 268 від 09 березня 2006 року, питання про преміювання голови Солідарненської сільської ради на розгляд сесій не виносилось, надавав усні вказівки секретарю вказаної сільської ради ОСОБА_2 вносити завідомо неправдиві відомості в тексти протоколів та рішень сесії Солідарненської сільської ради про позитивне голосування депутатів зазначеної ради за преміювання голови Солідарненської сільської ради Білокуракинського району. ОСОБА_2, будучи не обізнаною про злочинний умисел ОСОБА_1, виготовляла тексти вищевказаних документів на своєму робочому місці, після чого передавала на підпис ОСОБА_1, який їх підписував та скріплював гербовою печаткою органу місцевого самоврядування, надававши статус офіційного документа. В подальшому ОСОБА_1 передавав вказані офіційні документи для здійснення нарахування собі премії бухгалтеру Солідарненської сільської ради, яка будучи не обізнаною про злочинність дій ОСОБА_1, здійснила відрахування з бюджету Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області за період з квітня 2016 по грудень 2017 року на загальну суму 82 776,68 грн, з якої сума нарахованої премії на особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 ПАТ "Ощадбанк" голови Солідарненської сільської ради ОСОБА_1 становила 67 849,74 грн та перераховано до бюджету єдиного соціального внеску на нараховану ОСОБА_1 премію - 14 926,94 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що з урахуванням підтвердженого апеляційним судом факту вчинення ОСОБА_1 складання, видачі та підробки офіційних документів, які в подальшому слугували підставою для нарахування на його особистий рахунок премій з бюджетних коштів та їх отримання протягом 2016-2017 років, відповідно до розрахункових платіжних відомостей Солідарненської сільської ради із зазначенням їх розмірів, висновок апеляційного суду про недоведеність винуватості за ч. 3 ст. 191 КК України є необґрунтованим. Крім того, не було розглянуто усіх доводів апеляційної скарги прокурора з наведенням належного спростування щодо безпідставного виключення судом першої інстанції кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 191 КК України. Як наслідок, без аргументованої відповіді залишилось твердження сторони обвинувачення про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження щодо кваліфікації дій обвинуваченого за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 191 КК України, у зв`язку з повторністю злочинів. Також, апеляційним судом було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення додаткової
судово-економічної експертизи, з наведенням передбачених законодавством підстав.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.