Постанова
іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 742/3937/19
Провадження № 51-5566км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
суддів Булейко О.Л., Фоміна С.Б,,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О. В.
прокурора Матолич М. Р.
захисника (відеоконференція) Фесика І. А.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та захисника Фесика І.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016271210000074, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 вересня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 384 КК України до покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік 6 місяців із відрахуванням у дохід держави 20 % його заробітку.
Згідно з вироком, ОСОБА_1, будучи свідком у кримінальному провадженні № 12016270210000690 від 10.04.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, під час розгляду її Прилуцьким міськрайонним судом, даючи показання в суді, з метою перешкоджання суду у встановленні істині у справі, повідомив неправдиві відомості стосовно обставин вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, змінивши при цьому власні покази.
Так, 22 серпня 2016 року ОСОБА_1 під час його допиту в суді у вказаному вище кримінальному провадженні в якості свідка, будучи очевидцем того, як 10.04.2016 року о 02 год. 30 хвилин ОСОБА_2 завдав удари ножем ОСОБА_3, дав завідомо неправдиві покази, що в ніч з 09.04.2016 на 10.04.2016 він дійсно перебував у кафе "Шансон" м. Прилуки, але у зв`язку з тим, що вжив значну кількість спиртного, не пам`ятає обставин, при яких потерпілому було завдано тілесних ушкоджень, та йому не відомо, хто це міг зробити.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року вирок місцевого суду змінено. Дії ОСОБА_1 перекваліфіковано з ч.2 ст.384 КК України на ч.1 ст.384 КК України та призначено покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік із відрахуванням у дохід держави 20 % його заробітку. На підставі п.2 ч.1 ст.49, п.5 ст.74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строку давності. В решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_1 із ч. 2 ст. 384 КК України на ч. 1 ст. 384 КК України, що в подальшому потягло за собою призначення більш м`якого покарання та звільнення засудженого у зв`язку із закінченням строку давності.
У касаційній скарзі захисник просить вирок та ухвалу скасувати, а провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та не закрив кримінальне провадження, проігнорувавши клопотання засудженого, який неодноразово заявляв про це в апеляційному суді. Зазначає, що апеляційний суд в ухвалі послався на докази, які безпосередньо не були дослідженні в суді апеляційної інстанції. Вважає, що вирок апеляційного суду Чернігівської області від 15.02.2017 року не є процесуальним джерелом доказів.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор не підтримала касаційну скаргу прокуратури й заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника.
Захисник підтримав касаційну скаргу сторони захисту та заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Однак під час касаційного розгляду суд не має права досліджувати докази, тобто фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.