Постанова
іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 233/4604/17
провадження № 51-3063км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисників Штукіна В.А., Самохіна В.В. (у режимі відеоконференції)
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 4 грудня 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017050000000291, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, жителя АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі-КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області вироком від 4 грудня 2019 року виправдав ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, працюючи на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області, будучи службовою особою, з корисливих мотивів з метою протиправного збагачення, шляхом вимагання отримав від фізичної особи-підприємця (далі-ФОП) ОСОБА_2 неправомірну вигоду на загальну суму 10 000 грн за непроведення перевірок дотримання податкового законодавства у належному останній магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що у с. Довга Балка Костянтинівського району Донецької області, за таких обставин.
Протягом 2016 року ОСОБА_1 у магазині "Максимал" двічі проводив перевірки додержання вимог податкового законодавства, за результатами яких щодо ОСОБА_2 було застосовано фінансові санкції.
На початку березня 2017 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, до ОСОБА_1, за попередньою домовленістю із ОСОБА_2, звернулася ОСОБА_3 з проханням не проводити протягом 2017 року перевірки в магазині "Максимал".
На початку березня 2017 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 повинна передати йому гроші в сумі 10 000 грн за непроведення у її магазині "Максимал" протягом поточного року перевірок додержання вимог податкового законодавства.
При цьому з метою отримання вищезазначеної суми грошей, та маючи намір уникнути кримінальної відповідальності шляхом вжиття заходів конспірації, ОСОБА_1 через мобільний додаток "Viber" передав ОСОБА_3 номер платіжної картки банківської установи ПАТ "ПриватБанк" (№ НОМЕР_1 ), відкритої на ім`я ОСОБА_4, та висловив вимогу, щоб ОСОБА_2 перерахувала грошові кошти в сумі 10 000 грн на цю картку. Вказані умови ОСОБА_1 ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 .
Виконуючи вимоги ОСОБА_1 та не бажаючи настання негативних наслідків у вигляді перевірок з його боку, ОСОБА_2 21 березня 2017 року перерахувала частину вищевказаної суми в розмірі 5000 грн на банківську картку ПАТ "ПриватБанк" № НОМЕР_2, після чого звернулася до органів Служби безпеки України (далі - СБУ) із повідомленням про неправомірні дії з боку посадової особи.
18 травня 2017 року ОСОБА_2, діючи під контролем підрозділів СБУ та слідчого управління прокуратури Донецької області, передала решту визначених ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5000 грн ОСОБА_3 для подальшої їх передачі останньому, проте він з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за свої протиправні дії вжив заходів конспірації і 22 травня 2017 року на мобільний телефон ОСОБА_3 надіслав повідомлення із контактними даними особи, якій та повинна була передати обумовлену суму грошових коштів у розмірі 5000 грн.
22 травня 2017 року близько 16:30 ОСОБА_3 навпроти будинку № 4 на бульв. Космонавтів у м. Костянтинівці Донецької області передала 5000 грн ОСОБА_5 з метою подальшої передачі цих грошових коштів ОСОБА_1 .
Донецький апеляційний суд ухвалою від 28 травня 2020 року вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, висловлює вимогу про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. На думку прокурора, суди безпідставно визнали ряд доказів недопустимими та не дали належної оцінки сукупності зібраних у справі доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Стверджує, що місцевий суд усупереч вимогам ст. 322 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) щодо безперервності судового розгляду постановив ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, однак не перейшов до судових дебатів, а безпідставно відклав їх на іншу дату. Також зазначає, що апеляційний суд, порушуючи ст. 419 КПК, не зазначив переконливих аргументів на спростування доводів, наведених в апеляційній скарзі, та достатніх мотивів і підстав для залишення без зміни вироку суду першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисники виправданого ОСОБА_1 - адвокати Штукін В.А. та Самохін В.В. заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора і просили судові рішення залишити без змін. Прокурор підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 373 КПК передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, в тому числі й поданих у судовому засіданні.
Положеннями ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було. Однак суд дотримався вимог ч. 6 ст. 22 КПК, створив необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано допустимих, належних та достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
Зокрема, суд зробив такі висновки на підставі аналізу показань, наданих у судовому засіданні свідком ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 двічі проводив у її магазині податкові перевірки, за результатами яких їй було виписано штрафи у великих сумах, та погрожував закрити магазин. Перед тим як йти до ОСОБА_1, вона звернулася до СБУ і далі діяла за їх сценарієм. З метою недопущення закриття магазину вона спілкувалася з ОСОБА_1, однак він двічі їй відмовив, а потім дав зрозуміти, що необхідно звернутися до ОСОБА_3 . Тому вона попросила допомогти вирішити це питанням ОСОБА_3, яка після розмови з ОСОБА_1 повідомила, що їй потрібно передати останньому 10 000 грн за непроведення перевірок у магазині. З цією метою передала ОСОБА_3 5000 грн для подальшої передачі ОСОБА_1 . Також заперечувала, що вона чи інші особи на її прохання перераховували гроші на банківську картку.
Так, свідок ОСОБА_3 у суді першої інстанції пояснила, що від ОСОБА_2 дізналася про проведення у її магазині податкових перевірок і виписані штрафи. Остання попросила в неї допомоги вирішити цю проблему з ОСОБА_1 . У березні 2017 року з приводу цього звернулася до ОСОБА_1, який сказав передати йому 10 000 грн за непроведення перевірок у магазині ОСОБА_2 . Згодом ОСОБА_1 дав номер банківської картки, на яку потрібно було перерахувати гроші, а вона передала цей номер ОСОБА_2 . У травні зателефонувала ОСОБА_2 і попросила передати ОСОБА_1 5000 грн., а потім привезла гроші їй у магазин. Одразу після цього в магазин зайшли чоловіки в масках і з автоматами, наділи на неї мікрофон, дали гроші та відправили до ОСОБА_1 . Під час зустрічі останній відмовився взяти ці гроші. Згодом він надіслав номер телефона чоловіка, якому вона повинна була передати гроші. Зателефонувавши цьому чоловіку, домовилася про зустріч біля магазину ОСОБА_6, під час якої передала йому 5000 грн.
Крім того, суд належно дослідив та оцінив: фіскальний чек від 21 березня 2017 року, наданий ОСОБА_2, відповідно до якого нею переведено грошові кошти в сумі 5000 грн на банківську картку ПАТ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_7 ; постанову про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 5 квітня 2017 року № 1447; дані протоколів за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю особи від 18 і 22 травня 2017 року з матеріальним носієм інформації; дані протоколу огляду і вручення грошових коштів від 17 травня 2017 року; дані протоколу огляду предметів від 18 травня 2017 року, згідно з яким проведено огляд мобільного телефону свідка ОСОБА_3 ; дані протоколу огляду та вручення грошових коштів від 22 травня 2017 року; дані протоколу огляду місця події від 22 травня 2017 року з відеозаписом та фототаблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_5 добровільно видав грошові кошти в сумі 5000 грн; дані протоколу огляду предмета від 22 травня 2017 року, згідно з яким було проведено огляд мобільного телефону ОСОБА_3 ; протокол за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 22 травня 2017 року; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24 травня 2017 року та інші письмові докази, зазначені у вироку.