Постанова
Іменем України
08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 712/11098/18
провадження № 61-15085 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2020 року у складі судді Мельник І. О. та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Храпка В. Д., Вініченка Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 30 квітня 2011 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2018 року у справі № 712/4889/18 було розірвано.
За час шлюбу з відповідачкою ними було придбано майно, а саме: автомобіль "Volkswagen Passat", 2009 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 252 900 грн; автомобіль "KIA Rio", 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, вартістю 323 150 грн. Вищевказані автомобілі зареєстровані за відповідачкою.
У добровільному порядку згоди щодо поділу між ними вищевказаного майна вони дійти не можуть, тому вважав, що це майно є спільним сумісним майном подружжя і підлягає поділу між ними, їй 56,1 %, а йому 43,9%.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на автомобіль "Volkswagen Passat", 2009 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 252 900 грн; виділити та визнати право власності за ОСОБА_2 на автомобіль "KIA Rio", 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, вартістю 323 150 грн. Також просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь різницю вартості зазначеного майна у розмірі 70 250 грн.
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого вони мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2018 року у справі № 712/4889/18 шлюб між ними було розірвано.
За час зареєстрованого шлюбу ними було набуто спільне нерухоме майно, а саме 25 жовтня 2016 року на підставі договору № 147-110/16, укладеного з приватним підприємством "Надія" (далі - ПП "Надія") щодо пайового будівництва житла придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 72,19 кв. м, вартістю 678 586 грн. Протягом 2016-2017 років ними у повній мірі була здійснена виплата вартості квартири.
22 березня 2018 року майнові права на зазначений об`єкт інвестування, квартиру, були відступлені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4, що підтверджується додатковою угодою № 2 до договору № 147-110/16, згідно з якою ОСОБА_1, як пайовик, передав усі права на об`єкт інвестування ОСОБА_4 . Проте, через декілька днів після укладення вказаної додаткової угоди, відповідач вигнав позивачку разом з малолітнім сином з квартири, яку вони орендували, унаслідок чого вона була вимушена окремо орендувати житло для себе з дитиною, в якому вони й зараз проживають. Вважала, що їй належить Ѕ частка вартості придбаних майнових прав на вищевказаний об`єкт інвестування, квартиру. Оскільки вказані майнові права були відчужені ОСОБА_1, тому просила стягнути з останнього компенсацію Ѕ частки їх вартості.
З урахуванням викладеного ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_1 Ѕ частку вартості відступлених ним майнових прав на об`єкт інвестування, квартиру у розмірі 339 293 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2018 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду в одному провадженні з позовом ОСОБА_1 .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2020 року закрито провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення на його користь грошових коштів у розмірі 70 250 грн, як різницю у вартості спірних автомобілів.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль "Volkswagen Passat", 2009 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 2 529 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 339 293 грн, а також понесені судові витрати у розмірі 3 392,93 грн, а всього 342 685,93 грн.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні автомобілі придбано за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі за спільні кошти, тому за ОСОБА_1 визнано право власності на автомобіль "Volkswagen Passat", 2009 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 . Сторони фактично погодили вартість спірних автомобілів, про що свідчить відмова ОСОБА_1 від своїх позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 різниці вартості вищезазначеного майна. Виходячи з презумпції спільності майна подружжя та факту того, що частини чоловіка та дружини є рівними, доцільним буде залишити за ОСОБА_2 право власності на автомобіль "KIA Rio", 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 належними доказами не доведено, що на час укладення договору № 147-110/16 щодо пайового будівництва житла, а саме двокімнатної квартири, він з ОСОБА_2 припинив шлюбні стосунки. Безпідставними є посилання ОСОБА_1 на те, що він придбав майнові права на квартиру за рахунок отриманих у борг коштів від ОСОБА_5 . Рішенням Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник" від 13 червня 2019 року у справі № 02/01-2019, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики від 23 жовтня 2016 року у розмірі 741 720 грн не встановлено мету отримання зазначених коштів у борг.
На час передачі ОСОБА_1 права вимоги інвестування в будівництво спірної квартири на користь ОСОБА_4 між сторонами існували шлюбні відносини, що у тому числі підтверджується заявою-згодою ОСОБА_2 на зміну пайовика від 22 березня 2018 року, тому, зважаючи на презумпцію спільності майна подружжя, майнові права на спірну квартиру є спільною сумісною власністю подружжя. Отже, оскільки майнові права на спірну квартиру відступлені ОСОБА_1, то обґрунтованою є вимога ОСОБА_2 про стягнення на її користь компенсації Ѕ частки їх вартості у розмірі 339 293 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що договір про інвестування в будівництво квартири укладено у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, кошти за цим договором сплачені у повному обсязі за час шлюбу. Майнові права за цим договором інвестування відступлені ОСОБА_1 та саме останнім отримано кошти за їх продаж. Таким чином, грошові кошти, виручені від продажу майнових прав на квартиру, є спільною сумісною власністю подружжя. Доводи ОСОБА_1 про те, що сторони не підтримували фактичні шлюбні відносини у період укладення договору № 147-110/16 щодо пайового будівництва житла та відступлення ним майнових прав за цим договором, на увагу не заслуговують, оскільки законом прямо визначено, що належним чином зареєстрований шлюб є підставою для виникнення взаємних прав та обов`язків між подружжям до моменту його розірвання.
Посилання ОСОБА_1 на те, що кошти на об`єкт інвестування отримані ним в особисту приватну власність у позику від ОСОБА_5, що підтверджується рішенням третейського суду, є безпідставними, оскільки вказаним рішенням хоча і встановлено, що кошти взяті для придбання квартири, проте не визначено на яку саме квартиру. Презумпцію спільності майна подружжя ОСОБА_1 не спростував.
Апеляційний суд справу у частині вирішення первісного позову в апеляційному порядку не переглядав, так як ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції у цій частині не оскаржувалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 712/11098/18 з Соснівського районного суду м. Черкаси.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що сторонами фактично припинено шлюбні відносини з травня 2016 року, спільне господарство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не ведеться, тобто договір № 147-110/16 щодо пайового будівництва житла від 25 жовтня 2016 року укладено саме ОСОБА_1, а кошти, сплачені за цим правочином, були його особистою приватною власністю.
ОСОБА_1 отримав у борг кошти в ОСОБА_5 на підставі укладеного з ним договору позики від 23 жовтня 2016 року, тому вони є його особистою власністю. Вказані кошти ОСОБА_1 використав для придбання майнових прав на квартиру за договором від 25 жовтня 2016 року № 147-110/16, тому отримані за відступлення ОСОБА_4 майнових прав на квартиру грошові кошти є його особистою приватною власністю.
Доводи особи, яка подала відзив
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Договір № 147-110/16 щодо пайового будівництва житла укладений ОСОБА_1 за час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_2, тому отримані останнім кошти від відступлення майнових прав на квартиру є спільним сумісним майном подружжя, унаслідок чого Ѕ частка їх вартості належить ОСОБА_2 ОСОБА_1 належними доказами не спростовано презумпцію спільності майна подружжя.
2. Мотивувальна частина