ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/12578/18
адміністративне провадження № К/9901/27634/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку попереднього судового засідання у касаційній інстанції адміністративну справу №826/12578/18
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство юстиції України,
про визнання незаконною і нечинною постанови Кабінету Міністрів України
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року
(прийняте у складі: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Донця В.А., Костенка Д.А.)
і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Ісаєнко Ю.А., суддів Земляної Г.В., Мельничука В.П.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у серпні 2018 року звернувся з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство юстиції України, в якому просив визнати незаконною і нечинною постанову Кабінету Міністрів України №511 від 20 червня 2018 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. №465".
Позов обґрунтований тим, що приймаючи оскаржуваний нормативно-правовий акт Кабінет Міністрів України в односторонньому порядку змінив умови контрактів, не погодивши їх з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу та які є сторонами відповідних контрактів, укладених між адвокатами і відповідними Регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Оскаржуваним актом відповідач одночасно порушив принцип незворотної дії нормативно-правового акту в часі, оскільки на час підписання контрактів існували інші умови і виконуючи взяті на себе зобов`язання адвокати сподівалися на дотримання погоджених сторонами розмірів оплати праці. Однак постановою Кабінету Міністрів України №511 змінено умови правовідносин стосовно оплати праці адвокатів, які виникли у минулому і продовжують тривати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що відповідач, прийнявши оскаржувану постанову, не порушив принцип незворотності дії нормативно-правового акту в часі, оскільки розмір винагороди адвоката розраховується на момент подання акту до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а не на момент укладення контракту. До того ж, підписуючи контракт від 23 січня 2018 року, позивач надав згоду на отримання адвокатської винагороди на умовах, визначених відповідними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Крім того, суди звернули увагу на те, що основна суть внесених оскаржуваною постановою змін полягає у збалансуванні рівня оплати послуг адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у різних випадках та приведенні постанови у відповідність до практики правозастосування кримінального процесуального законодавства, а також у зв`язку з прийняттям нових редакцій Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас суди встановили, що при підготовці проекту оскаржуваної постанови були виконані всі положення Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою уряду від 18 липня 2007 року №950 (далі - "Регламент КМ України") і проект оскаржуваної постанови був затверджений з урахуванням вимог законодавства.
На підставі викладеного суди дійшли висновку, що оскаржувана постанова відповідача прийнята у порядку та з дотриманням вимог законодавства, а позивач не довів порушення при прийнятті цієї постанови його прав.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)
У касаційній скарзі позивач, вказуючи на порушення судами норм матеріального права і процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Так, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 вказує, що: рішення цього суду є неналежно мотивованим; суд не врахував того, що позивач підписуючи відповідний контракт погоджувався саме на ті умови оплати праці, які були визначені постановою Кабінету Міністрів України №465 у редакції, чинній на день підписання контракту; суд не взяв до уваги, що позивач в іншій справі оскаржував постанову Кабінету Міністрів України №1049 від 20 грудня 2017 року, якою внесено зміни до постанови №465 ще до прийняття постанови №511. У контексті останнього доводу вказує, що суд не може обґрунтовувати своє рішення щодо постанови №511 іншою постановою №1049, яка також не відповідає закону.
Стосовно незаконності постанови апеляційного суду скаржник наводить такі доводи: суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач під час підписання контракту від 23 січня 2018 року надав згоду на застосування обмежень щодо винагороди за свої послуги адвоката, зокрема ті, що були встановлені постановою КМ України №1049; суд не спростував доводів позивача щодо порушення оскаржуваною постановою принципу незворотної дії нормативно-правового акту в часі; в судовому рішенні відсутнє мотивування щодо відхилення судом відповіді Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області, яку позивач подав апеляційному суду на підтвердження своїх доводів.
Вказаними доводами ОСОБА_1 обґрунтовує порушення судами вимог статті 58 Конституції України, статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і пункту 2 частини четвертої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
Відповідач і третя особа відзивів на касаційну скаргу не подали, копію ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження отримали 2 грудня 2019 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, 2 червня 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про безоплатну правову допомогу" №3460-VI, який визначає зміст права та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Так, оплата послуг адвоката стосовно надання безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється з Державного бюджету України в розмірах, що встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465 "Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу", якою було затверджено Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу та Методику обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу (далі також - "Постанова №465").
Кабінет Міністрів України 20 грудня 2017 року прийняв постанову №1049 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. №465" (далі - "Постанова №1049"), якою внесено зміни до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, якими, зокрема, передбачено обмеження розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на окремій стадії провадження чи процесу, розрахованого згідно з Методикою, тридцятьма розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта до відповідного центру, а в разі, коли тривалість стадії провадження чи процесу становить понад один рік - п`ятдесятьма такими розмірами.
ОСОБА_1 23 січня 2018 року підписав контракт з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області, підпунктом 5 пункту 4 та пунктом 14 якого визначено, що оплата послуг і відшкодування витрат адвоката здійснюються відповідно до порядку й методики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465.
20 червня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №511 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. №465", якою, зокрема, була викладена нова редакція пункту 1-1 Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, відповідно до якої, встановлено граничні значення розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги на кожній з окремих стадіях провадження в залежності від виду/стадії провадження/процесу та її тривалості.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини першої статті 117 Основного Закону України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
За частиною третьою статті 4 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 року №794-VII Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності.
Згідно пункту 1 параграфу 32 Регламенту Кабінету Міністрів України проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем`єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.
Розроблення проекту акта починається невідкладно після отримання відповідного завдання та триває виходячи з необхідності врахування у загальному часі підготовки проекту акта вимог, встановлених цим Регламентом щодо часу, достатнього для погодження проекту акта заінтересованими органами, та часу, достатнього для проведення Мін`юстом правової експертизи.
Пунктом 5 статті 27 Закону України "Про безоплатну вторинну правову допомогу" від 2 червня 2011 року №3460-VI надано повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати розмір та порядку оплати діяльності суб`єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Стаття 15 цього Закону визначає, що суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Відповідно до частини другої пункту 2 Постанови №465 (у редакції, чинній до прийняття Постанови №511) оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюються на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги до набрання чинності цією постановою, та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги, що подані адвокатами після набрання нею чинності, згідно з Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженими цією постановою.
Згідно пункту 2 Постанови №511 оплата послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюється на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465, в редакції, що діяла на день подання адвокатом акта надання безоплатної вторинної правової допомоги до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.