ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/16120/17
касаційне провадження № К/9901/16553/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Ван"
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2019 року (головуючий суддя -Бояринцева М.А.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ключкович В.Ю.; судді - Кузьмишина О.М., Беспалов О.О.)
у справі № 826/16120/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Ван"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіДі Ван" (далі - ТОВ "ВіДі Ван"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 вересня 2017 року № 00006751402 та від 04 грудня 2017 року № 00008941402.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 19 лютого 2019 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 04 грудня 2017 року № 00008941402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 209157,00 грн за основним платежем та 52290,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, а також від 25 вересня 2017 року № 00006751402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 127955,00 грн за основним платежем та 31989,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 травня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ТОВ "ВіДі Ван" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю адміністративний позов.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає про реальний (товарний) характер господарських операцій із придбання ним товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "Профпідряд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламберг".
Верховний Суд ухвалою від 20 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ВіДі Ван".
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ВіДі Ван" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, валютного - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 28 серпня 2017 року № 335/26-15-14-02-05/30305087.
Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "Профпідряд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламберг" з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок.
Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДФС у м. Києві посилалося на вироки Печерського районного суду м. Києві від 09 грудня 2015 року у справі № 757/44864/15-к та від 18 жовтня 2016 року у справі № 757/14966/16-к, якими ОСОБА_1 (директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Профпідряд") та ОСОБА_2 (директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламберг") визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, а саме - у створенні суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.
Зазначеними вироками, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самостійно підприємницьку діяльність не здійснювали, угод фінансового характеру від імені очолюваних юридичних осіб не укладали, печаткою підприємств не користувалися, не призначали та не звільняли з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Профпідряд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламберг" передали невстановленим особам.
На підставі зазначеного акта перевірки, за результатами адміністративного оскарження та з огляду на вказані порушення контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 04 грудня 2017 року № 00008941402, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 60877,00 грн за основним платежем; від 25 вересня 2017 року № 00006751402, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 72001,00 грн за основним платежем та 18000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названих актів індивідуальної дії в оскаржуваній частині, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.