ПОСТАНОВА
Іменем України
09 лютого 2021 року
Київ
справа №856/9/20-а
адміністративне провадження №А/9901/74/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого суді Берназюка Я.О.,
суддів: Желєзного І.В., Коваленко Н.В.,
при секретарі судового засідання Лупу Ю.Д.,
за участю:
представника позивача Грошовенка О.І.,
відповідача ОСОБА_1.,
представника відповідача Маркевича Т.Л.,
представників третіх осіб Куленко О.Я., Кузьмінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку адміністративну справу
за позовом Козятинської районної державної адміністрації
до ОСОБА_1,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство", Сільськогосподарський виробничий кооператив "Маяк",
про примусове відчуження земельної ділянки
за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк"
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року (прийняту колегією у складі: головуючого судді Моніча Б.С., суддів Сапальової Т.В. та Капустинського М.М.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
3 червня 2020 року Козятинська районна державна адміністрація Вінницької області (далі також - позивач, Козятинська РДА) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просила:
примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності об`єкт нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та який знаходиться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району за межами населеного пункту, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля, для розміщення об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення: - земельну ділянку площею 1,7721 га з кадастровим № 0521455500:02:001:0199, за ціною 165 319 гривень шляхом перерахування Козятинською РДА цих коштів, джерелом фінансування яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" (далі також - ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство"), на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок або внесення цих коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельних ділянок у порядку, встановленому законом;
зобов`язати ОСОБА_1 звільнити зазначений об`єкт нерухомості - земельну ділянку протягом 5 (п`яти) днів з дня повного попереднього відшкодування вартості земельних ділянок на зазначений нею банківський рахунок або внесення коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вилучення земельної ділянки відповідає суспільним потребам, оскільки на ній планується подальше розміщення і обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням первинних каолінів ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" як корисних копалин загальнодержавного значення. Вважає, що збільшення площі розробки родовища за рахунок спірної земельної ділянки є безумовною підставою для збільшення суми надходжень до місцевого та державного бюджетів, оскільки збільшується видобуток корисних копалин і за рахунок цього сплачується рентна плата, збільшується площа орендованих земельних ділянок і за рахунок чого сплачується орендна плата за землю, збільшується кількість працівників, що задіяні на роботах в кар`єрі, і за рахунок чого сплачується податок з доходів фізичних осіб.
Підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом про примусове відчуження, в порядку визначеному статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17 листопада 2009 року № 1559-VI (далі - Закон № 1559-VI) слугувала відсутність згоди ОСОБА_1 щодо укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Приймаючи зазначену постанову, Сьомий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що на час розгляду справи, представники сторін дійшли згоди щодо умов відчуження земельної ділянки, зокрема викупної ціни, шляхом визнання представником відповідача позовних вимог в повному обсязі, тому суд дійшов висновку, що примусове відчуження спірної земельної ділянки відповідача не порушуватиме принципу "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.
З урахуванням встановлених обставин та, враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб в межах даної адміністративної справи, а також доведення позивачем суспільної необхідності та суспільної потреби у примусовому відчуженні земельної ділянки, належної ОСОБА_1, для проведення ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" подальшого видобування коаліну, який віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, частини першої статті 151 Земельного кодексу України, частини другої статті 11 Закону Закон № 1559-VI та статті 36 Закону України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 року № 962-IV (далі - Закон № 962-IV), Сільськогосподарський виробничий кооператив "Маяк" (далі також - скаржник, СВК "Маяк") звернулося з апеляційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги того, що у разі вилучення спірної земельної ділянки і зміни її цільового призначення не буде забезпечено пріоритет максимального збереження продуктивних земель (стаття 36 Закону № 962-IV), що призведе до шкідливого антропогенного впливу на земельну ділянку і навколишнє середовище в цілому.
Також зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки суд першої інстанції не витребував документи щодо обґрунтування зміни цільового призначення земельної ділянки.
Посилається скаржник і на те, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватні власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосовано як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом. Однак, скаржник вважає, що позивач не довів необхідність відчуження спірної земельної ділянки та позивається до суду в інтересах ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство".
Також, на думку скаржника, позивач не дотримався передбаченого частиною першою статті 151 Земельного кодексу України порядку викупу майна для суспільних потреб.
Крім того, СВК "Маяк", як орендар спірної земельної ділянки, не був залучений до переговорів щодо її відчуження для суспільних потреб, як те передбачено частиною другою статті 11 Закону № 1559-VI.
Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що задоволення позову призведе до припинення господарської діяльності кооперативу на орендованій земельній ділянці та потягне за собою втрачену вигоду.
Позиція інших учасників справи
28 грудня 2020 року до суду надійшов відзив ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на апеляційну скаргу СВК "Маяк", зі змісту якого вбачається, що вказане Товариство не погоджується з твердженнями СВК "Маяк", викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та невмотивованими, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року - законною та обґрунтованою.
28 грудня 2020 року до суду надійшов відзив Козятинської РДА на апеляційну скаргу СВК "Маяк", в якому зазначається про безпідставність доводів апеляційної скарги та про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції. Так, позивач зазначає, що відчуження спірної земельної ділянки з метою суспільної необхідності відбулося у суворій відповідності до вимог чинного законодавства; також звернув увагу на те, що відповідач визнала позов у повному обсязі.
29 грудня 2020 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу СВК "Маяк", в якому відповідач вказує на те, що вилучення земельної ділянки для суспільних потреб відбулося у відповідності до вимог законодавства. Зазначає, що вона повністю визнала позовні вимоги та вказує на те, що їй як власнику земельної ділянки належить право на її відчуження у випадку здійснення відповідного вилучення (викупу) для суспільних потреб. Тому, вважає вимоги апеляційної скарги СВК "Маяк" незаконними, безпідставними і такими, що порушують право власності відповідача та право розпоряджатися нею. При цьому, відповідач вважає необґрунтованими твердження скаржника про втрачену вигоду у зв`язку із розірванням договору оренди спірної земельної ділянки, оскільки вказаним договором було передбачено, що він припиняється у випадку викупу земельної ділянки для суспільних потреб з мотивів суспільної необхідності.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Верховного Суду від 7 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі №856/9/20-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на апеляційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням та викликом учасників справи колегією у складі трьох суддів на 19 січня 2021 року о 14:00 год. У судовому засіданні оголошено перерву до 14:00 год 9 лютого 2021 року.
В судовому засіданні 9 лютого 2020 року представник СВК "Маяк" підтримав вимоги апеляційної скарги, надав усні та письмові пояснення, які були враховані судом під час розгляду справи.
Крім того, в судовому засіданні 9 лютого 2020 року позивач, відповідач та його представник, представник ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" заперечували проти задоволення апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзивах на скаргу. Надавали усні та письмові пояснення, які були враховані судом під час розгляду справи.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" (ЄДРПОУ 33697003) є власником спеціального дозволу на користування надрами №5198 від 14 жовтня 2010 року на видобування первинних каолінів Великогадоминецького родовища первинних каолінів Вінницької ділянки на площі 554,67 га.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 каолін первинний входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Відповідно до акта надання гірничого відводу №2831 від 26 березня 2014 року ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" надано право розробки родовища первинних каолінів, площа проекції гірничого відводу складає 554,12 га.
ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" звернулося до Козятинської РДА з листом №54-19 АКВ від 25 березня 2019 року про вирішення питання щодо викупу земельних ділянок, що перебувають у власності приватних осіб, зокрема, земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0199, яка перебуває у власності ОСОБА_1, у державну власність для суспільних потреб під подальше розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних з видобуванням первинних каолінів, як корисних копалин загальнодержавного значення.
Відповідно до Договору оренди землі від 8 травня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та СВК "Маяк", останній приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Глуховецької селищної ради, загальною площею 1,7721 га. У пункті 36 вказаного Договору передбачено, що його дія припиняється, зокрема, у разі викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.
29 травня 2019 року Козятинською РДА було прийнято розпорядження № 131 "Про викуп або примусове відчуження земельної ділянки, яка перебуває у власності фізичної особи, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності з метою подальшого надання цих земельних ділянок в оренду ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" із зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню первинних каолінів в якості каоліну-сирцю Великогадоминецького родовища Вінницької ділянки".
Вказаним розпорядженням встановлено, що земельні ділянки згідно з додатком, зокрема і земельна ділянка, що належить відповідачу на праві власності, які перебувають у власності фізичних осіб та розташовані за межами населеного пункту на території Глуховецької селищної об`єднаної територіальної громади Козятинського району Вінницької області, у встановленому законодавством порядку підлягають викупу для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, з подальшим наданням цих земельних ділянок в оренду ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" із зміною цільового призначення, для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню первинних каолінів в якості каоліну - сирцю. Цим же розпорядженням було доручено забезпечити вжиття підготовчих заходів щодо викупу у визначеному законодавством порядку земельних ділянок.
Козятинською РДА із залученням ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" було укладено договір № 20 від 29 травня 2019 року з ТОВ Експертсервіс.юа" про проведення незалежної оцінки земельної ділянки.
Згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеним 29 травня 2019 року, вартість земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0199 склала 158 943,00 гривень. На вказану експертну грошову оцінку позивачем також було отримано рецензію від 30 травня 2019 року у встановленому законодавством порядку.
3 червня 2019 року Козятинською РДА було надіслано ОСОБА_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1, рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення № 01-30/1033 від 31 травня 2019 року Козятинської РДА про прийняття рішення про викуп земельної ділянки, яке отримано відповідачем 17 червня 2019 року.
Після спливу одного місяця, визначеного статтею 11 Закону № 1559-VI, відповідач не повідомив та не надіслав будь-якого повідомлення позивачу про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або про відмову від такого викупу.
Разом із тим, Козятинська РДА, намагаючись врегулювати питання, що, ймовірно могли бути причиною незгоди власника земельної ділянки з умовами викупу, які були зазначені в розпорядженні № 131 від 29 травня 2019 року, здійснила спроби щодо проведення переговорів з метою обговорення умов викупу земельної ділянки.
Враховуючи, що станом на лютий 2020 року відповідачем не повідомлено Козятинську РДА про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу, позивачем було надіслано лист № 01-30/321 від 27 лютого 2020 року на адресу відповідача з повідомленням про запрошення на засідання комісії з проведення переговорів щодо умов викупу та продажу земельної ділянки площею 1,7721 га з кадастровим № 0521455500:02:001:0199.
Відповідач на засідання комісії, призначене на 28 лютого 2020 року об 11:00 год в приміщенні Козятинської РДА за адресою: пл. Героїв Майдану, 20, м. Козятин, не з`явився.
Згодом, у зв`язку із відсутністю жодних повідомлень про непогодження з вартістю викупної ціни земельної ділянки або дій по залученню іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості земельної ділянки чи проведення рецензування звіту з оцінки земельної ділянки з кадастровим №0521455500:02:001:0199 Козятинською РДА було замовлено у ТОВ "Експертсервіс.юа" на підставі договору №14 від 14 квітня 2020 року проведення нової незалежної оцінки земельної ділянки.
Згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеним 14 квітня 2020 року, вартість земельної ділянки площею 1,7721 га з кадастровим № 0521455500:02:001:0199 складає 165 319,00 грн. Вказаний звіт також було рецензовано у встановленому законодавством порядку - рецензія від 23 квітня 2020 року.
17 квітня 2020 року ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на адресу ОСОБА_1 було надіслано рекомендований лист № 65-20 АКВ від 17 квітня 2020 року з повідомленням про проведення переговорів щодо викупу земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим № 0521455500:02:001:0199, який офіційно вручений відповідачу 22 квітня 2020 року.
Окрім того, про запрошення до участі в переговорах щодо викупу земельної ділянки відповідача було повідомлено через друкований засіб масової інформації шляхом публікації оголошення в газеті "РІА Козятин" (випуск від 23 квітня 2020 року).
Оскільки СВК "Маяк" орендує спірну земельну ділянку, ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" також був надісланий лист на адресу СВК "Маяк" про проведення переговорів щодо відчуження земельної ділянки.
На переговори, що були призначені на 27 квітня 2020 року відповідач та представник СВК "Маяк" не з`явились. Будь-якого повідомлення щодо надання згоди чи відмову у наданні такої згоди відповідачем, ні на адресу позивача ні на адресу ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" не надіслано.
Козятинська РДА, здійснивши всі можливі передбачені законодавством заходи, звернулася до суду з позовом щодо примусового викупу земельної ділянки у державну власність з мотивів суспільної необхідності з метою їх надання в оренду ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство".
Також з матеріалів справи встановлено, що 18 червня 2020 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство".
2 липня 2020 року представниками позивача та відповідача подані клопотання про проведення підготовчого судового засідання без їх участі. Окрім того, в поданій заяві представник відповідача вказував на те, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Також було встановлено, що відповідачем на адресу ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" було надіслано лист зі згодою щодо здійснення відчуження земельної ділянки на умовах її викупу за ціною 330 638 грн. У відповідь ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" листом № 113/1-20 від 15 липня 2020 року повідомило відповідача та позивача у справі про погодження здійснити фінансування відчуження земельної ділянки за вартістю, що зазначив відповідач.
30 липня 2020 року Козятинською РДА подано до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог в частині збільшення розміру вартості викупної ціни земельної ділянки, що є предметом відчуження, визначивши її на рівні 330 638 грн, вказавши, що Розпорядженням Козятинської РДА від 27 липня 2020 року № 125 викупну ціну земельної ділянки площею 1,7721 га кадастровий №0521455500:02:001:0199 встановлено у розмірі 330 638 грн без ПДВ.
30 липня 2020 року в судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача підтримав уточнюючі позовні вимоги, просив позов задовольнити, зазначив про врегулювання спору між сторонами з погодженням викупної ціни у розмірі 330 638 грн. Представник відповідача подав заяву про визнання позовних вимог з урахуванням уточнення в повному обсязі та зазначив про відсутність спору між позивачем і відповідачем.
Суд ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, прийняв уточнені позовні вимоги та залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СВК "Маяк", оскільки СВК "Маяк" є орендарем земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 .
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків суду першої інстанції і доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року відповідає, а викладені в апеляційні скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Статтею 147 Земельного кодексу України передбачено, що підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.
Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності врегульовані Законом № 1559-VІ.
Згідно зі статтею 1 Закону №1559-VІ примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.
Частиною третьою статті 4 Закону №1559-VІ визначено, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1559-VI викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об`єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються, або якщо розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках безпосередньо завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки відповідній територіальній громаді, суспільству або державі в цілому.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 1559-VI органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначеним цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб як, зокрема, розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин.
Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності, визначений у статті 16 Закону №1559-VІ, відповідно до якої орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів.
Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об`єктів банківський рахунок.
Статтею 5 Закону № 1559-VI передбачений порядок визначення викупної ціни, згідно з яким викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв`язку з достроковим припиненням його зобов`язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1559-VI вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.
Згідно з частиною третьою статті 5 Закону № 1559-VI звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 1559-VI суб`єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об`єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1559-VI у разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення.
Статтею 15 Закону № 1559-VI встановлено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.
Відповідно до частин другої, третьої статті 16 Закону № 1559-VI вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об`єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.
Аналіз зазначених норм права у сукупності свідчить про те, що визначальною підставою для примусового відчуження земельної ділянки, що знаходиться в приватній власності, з мотивів суспільної необхідності є фактичне доведення органом виконавчої влади неможливості проведення подальшого видобування корисних копалин, або інших суспільно значимих дій для видобутку корисних копалин без припинення права власності на земельну ділянку власника такої земельної ділянки. Також, обов`язковою умовою реалізації рішення щодо викупу земельної ділянки примусово є дотримання органом, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки процедури, визначеної законом щодо прийняття рішення, повідомлення власника про викуп земельної ділянки з суспільних потреб, забезпечення права на участь у переговорах щодо умов викупу.
Лише дотримання визначеного Законом № 1559-VI порядку примусового відчуження земельних ділянок та інших об`єктів нерухомого майна має бути основою відносин між власником та суспільством (державою, яка його представляє) для забезпечення конституційно гарантованого права приватної власності.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у приватній власності ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 1,7721 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер № 0521455500:02:001:0199, що знаходиться на території Глуховецької селищної ради.
Вказана земельна ділянка знаходиться у межах географічних координат спеціального дозволу на користування надрами та акта надання гірничого відводу ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство", що унеможливлює розробку Великогадоминецького родовища первинних коалінів Вінницької ділянки в межах отриманого цим Товариством акта гірничого відводу.
Враховуючи наведене, єдиним шляхом відведення земельної ділянки відповідача загальною площею 1,7721 га з кадастровим номером № 0521455500:02:001:0199, є її вилучення (викуп) для суспільних потреб у державну власність в порядку, визначеним Законом № 1559-VI, з подальшою передачею в оренду зі зміною цільового призначення за визначеною (унормованою) процедурою.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема, у постанові 3 березня 2020 року у справі №850/8/19 (пункти 76-77 вказаного судового рішення).
Також судом було встановлено, що згоди стосовно викупу спірної земельної ділянки з відповідачем досягнуто не було, у зв`язку з цим позивачем ініційовано звернення до суду з позовом про їх примусовий викуп.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було надіслано на адресу ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" лист з погодженням щодо здійснення відчуження земельної ділянки на умовах її викупу за ціною 330 638 грн.
ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" листом повідомило відповідача та позивача у справі про погодження здійснити фінансування відчуження земельної ділянки за вартістю, що зазначив відповідач.
Таким чином, відповідачем, як власником спірної земельної ділянки, було надано згоду на відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
Крім того, відповідачем 30 листопада 2020 року подано до суду першої інстанції у цій справі заяву про визнання позовних вимог, заявлених Козятинською РДА у справі № 856/9/20-а, з урахуванням уточнення, в повному обсязі, в якій також просив кошти за відчужену земельну ділянку площею 1,7721 га з кадастровим номером 0521455500:02:001:0199 перерахувати згідно наданих банківських реквізитів.
Факт визнання позовних вимог також було підтверджено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідачем, представником відповідача, представником позивача та представником третьої особи - ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство".
Відповідно до частин першої, четвертої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача про визнання заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що визнання позову про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності підлягає врахуванню судом у випадку дотримання усіх умов та порядку відчуження, встановлених Законом № 1559-VI.
Згідно з частиною першою статтею 6 Закону № 1559-VI заходи щодо відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів та коштів юридичних осіб, що ініціювали відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна для суспільних потреб.