ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/997/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Савицької О.В.,
Харківської міської ради - Підлісної К.О.,
Приватного підприємства "Візит СВ" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 (у складі колегії суддів: Склярук О.І.(головуючий), Гетьман Р.А., Дучал Н.М.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020 (суддя Присяжнюк О.О.)
у справі № 922/997/20
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5
до Харківської міської ради, Приватного підприємства "Візит СВ"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, Приватного підприємства "Візит СВ" (далі - ПП "Візит СВ"), у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати пункт 5.1 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 22.08.2018 № 1180/18 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" щодо надання ПП "Візит СВ" в оренду земельної ділянки площею 1,0202 га (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066) по вул. Драгомирівській, 10, у м. Харкові із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для будівництва складських та виробничих будівель, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "ББ-1", літ. "БА-1" до 22.08.2020;
- визнати недійсним договір оренди від 18.12.2019, укладений між Харківською міською радою і ПП "Візит СВ", щодо земельної ділянки площею 1,0202 га (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066) по вул. Драгомирівській, 10, у м. Харкові;
- зобов`язати ПП "Візит СВ" повернути, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку площею 1,0202 га (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066) по вул. Драгомирівській, 10, у м. Харкові.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що надання ПП "Візит СВ" за рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 № 1180/18 спірної земельної ділянки комунальної власності під будівництво складських та виробничих будівель без проведення земельних торгів не відповідає положенням частини 2 статті 124, частини 1 статті 134, частин 1, 2 статті 135 Земельного кодексу України (далі - ЗК), тому це рішення органу місцевого самоврядування, як таке, що суперечить законодавству та порушує права та інтереси територіальної громади м. Харкова, підлягає визнанню незаконним і скасуванню, а укладений на його виконання договір оренди - визнанню недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 203, статтею 215 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020, позов задоволено в повному обсязі.
Судові рішення мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2020 року Харківська міська рада подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просила скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.01.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 922/997/20 за касаційною скаргою Харківської міської ради з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.01.2021.
Прокурор та ПП "Візит СВ" не скористалися наданим їм процесуальним законом правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
ПП "Візит СВ" у судове засідання свого представника не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявою до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки його представника в судове засідання або з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК не зверталося.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 17.03.2010 між Харківською міською радою (орендодавець) та ПП "Візит СВ" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендарю передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, загальною площею 1,0202 га (під забудовою 0,0099 га), яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 10, для реконструкції стаціонарної АЗС під склад ГСМ і будівництва складу будівельних матеріалів, з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. "БА-1" (але не пізніше прийняття об`єкта в експлуатацію), на строк до 31.12.2010 (але не пізніше прийняття об`єкта в експлуатацію).
У пункті 3 цього договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі літ. "БА-1" та літ. "ББ-1", які належать орендареві на праві приватної власності, а також інші об`єкти інфраструктури: резервуар, колонки, естакада.
Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлові будівлі літ. "БА-1" загальною площею 7,4 кв. м та літ. "ББ-1" загальною площею 34,6 кв. м належать ПП "Візит СВ" на праві приватної власності на підставі договорів купівлі-продажу від 04.07.2007 № 3678 та від 07.02.2007 № 231, відповідно.
02.08.2013 за актом приймання-передачі земельну ділянку (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066) № 168/13 ПП "Візит СВ" передало, а Департамент земельних відносин Харківської міської ради прийняв до земель запасу міста земельну ділянку загальною площею 1,0202 га по вул. Драгомирівська, 10 у м. Харкові.
Як установлено судами попередніх інстанцій, зазначені обставини свідчать про припинення дії договору оренди та повернення орендарем орендодавцеві земельної ділянки відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі".
У подальшому спірна земельна ділянка неодноразово передавалася в оренду ПП "Візит СВ" та поверталася останнім орендодавцеві до земель запасу міста.
Разом із тим у 2013 році ПП "Візит СВ" було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва складських та виробничих будівель, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "ББ-1" та літ. "БА-1" по вул. Драгомирівській, 10 у м. Харкові.
Відповідно до даних з контурної експлікації земельної ділянки встановлено, що нежитлова будівля літ. "ББ-1" загальною площею 34,6 кв. м розташована на земельній ділянці площею 0,0046 га, нежитлова будівля літ. "БА-1" загальною площею 7,4 кв. м розташована на земельній ділянці площею 0,0011 га, резервуар 1 розташовано на земельній ділянці площею 0,0253 га та резервуар 2 розташовано на земельній ділянці площею 0,0227 га, що загалом становить 0,0537 га від загальної площі спірної земельної ділянки - 1,0202 га.
Отже, за встановлених обставин загальна площа земельної ділянки під зазначеними будівлями становить 537 кв. м, а саме 5,2 % від загальної площі земельної ділянки; ці будівлі знаходяться фактично в одній частині земельної ділянки, а інша частина земельної ділянки є повністю вільною та становить більше 90 % загальної площі. Крім того, у технічній документації відсутня інформація щодо права власності (користування) на два резервуара, які розташовано на спірній земельній ділянці, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.01.2020 № 198334174.
Також у технічній документації відсутня інформація щодо необхідності та обґрунтованості надання в користування земельної ділянки саме площею 1,0202 га.
Згодом згідно з рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 № 1180/18 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" (пункт 5.1 додатку 1 до цього рішення) ПП "Візит СВ" знову надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066) по вул. Драгомирівській, 10 у м. Харкові із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 1,0202 га для будівництва складських та виробничих будівель, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "ББ-1", літ "БА-1" до 22.08.2020.
На підставі цього рішення 18.12.2019 між Харківською міською радою (орендодавець) та ПП "Візит СВ" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендарю надано в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 6310138800:14:007:0066) загальною площею 1,0202 га по вул. Драгомирівській, 10 у м. Харкові, із цільовим призначенням земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ_(11.02) - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; зазначена земельна ділянка передана в оренду для будівництва складських та виробничих будівель з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "ББ-1", літ. "БА-1"; договір укладено строком до 22.08.2020.
За змістом пункту 3 цього договору на земельній ділянці розміщено об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. "ББ-1" та літ. "БА-1", які підлягають знесенню, інші об`єкти інфраструктури відсутні.
Суди попередніх інстанцій установили, що у порівнянні з попередніми договорами оренди землі, укладеними між відповідачами, у договорі оренди землі від 18.12.2019 такі об`єкти інфраструктури як резервуари взагалі не зазначено.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора, заявлена до Харківської міської ради та ПП "Візит СВ", про визнання незаконним та скасування рішення ради від 22.08.2018 № 1180/18 у частині пункт 5.1 додатку 1, визнання недійсним договору оренди від 18.12.2019 та зобов`язання ПП "Візит СВ" повернути зазначену земельну ділянку, обґрунтована тим, що надання спірної земельної ділянки комунальної власності саме під будівництво складських та виробничих будівель без проведення земельних торгів суперечить положенням частини 2 статті 124, частини 1 статті 134, частин 1, 2 статті 135 ЗК та порушує права та інтереси територіальної громади м. Харкова. Також прокурором наголошено, що Харківська міська рада протягом тривалого часу з порушенням вимог законодавства надає спірну земельну ділянку одному й тому ж самому суб`єкту господарської діяльності, для однієї і тієї ж мети - будівництва об`єктів, що призводить до систематичного, тривалого недоотримання місцевим бюджетом коштів та завдає шкоду інтересам держави в особі територіальної громади міста.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, погодився з висновками місцевого суду про те, що рішення ради в частині надання ПП "Візит СВ" в оренду земельної ділянки для будівництва об`єктів без проведення земельних торгів прийнято з порушенням вимог статей 120, 124, 134, 135 ЗК, тому підлягає визнанню незаконним і скасуванню, а укладений на його підставі договір оренди - визнанню недійсним з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК, із зобов`язанням ПП "Візит СВ" повернути зазначену земельну ділянку. При цьому судами зауважено, що дійсно до ПП "Візит СВ" з моменту переходу до нього у 2007 році права власності на нежитлові будівлі перейшло право користування земельною ділянкою в тій частині, на якій розміщено зазначені об`єкти, та яка необхідна для їх обслуговування, проте, за встановлених у справі обставин, спірна земельна ділянка жодного разу не передавалася ПП "Візит СВ" для обслуговування та експлуатації належних йому на праві власності об`єктів нерухомості, які на ній розташовано, тому відсутні підстави для застосування до цих правовідносин положень частини 2 статті 134 ЗК.
У поданій касаційній скарзі Харківська міська рада послалася на те, що у цій справі прокурором не обґрунтовано наявності встановлених законом підстав представництва інтересів держави при зверненні до суду з позовом і такі обставини свідчать про відсутність у прокурора процесуальної дієздатності. Висновки судів про наявність у прокурора підстав для звернення до суду з відповідним позовом у цій справі із дотриманням встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку, суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах стосовно представництва прокурором інтересів держави в суді; судами не взято до уваги, що належним позивачем у цій справі є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви прокурора без розгляду. При вирішенні спору поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося те, що прокурором не доведено факту порушення ані інтересів держави, ані інтересів територіальної громади м. Харкова та не враховано принцип належного урядування.
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 ГПК, частиною 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.
Такі процесуальні обмеження щодо касаційного оскарження судових рішень не суперечать положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України застосовується судами України як частина національного законодавства, і відповідають практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").