ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 902/536/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Уркевич В.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,
та представників:
Офісу Генерального прокурора: Гончара О.І.,
позивача: не з`явились,
відповідача: Скрипки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "МАЯК"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 (судді Маціщук А.В., Гудак А.В., Петухов М.Г.) у справі № 902/536/20
за позовом Заступника керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "МАЯК"
про звільнення земельних ділянок та стягнення 82 191, 31 грн шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Немирівської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (надалі - Управління) до господарського суду з позовом, в якому просив стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "МАЯК" 82 191, 31 грн шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок, та зобов`язати кооператив звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на те, що відповідач використовує земельні ділянки державної власності всупереч вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або надання у користування (оренду) та без укладення відповідного договору.
Судами встановлено, що 24.07.2019 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель на території Вінницької області проведено обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населеного пункту с. Медівка на території Медівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, в ході якого виявлено, що земельні ділянки державної форми власності загальною площею 47,84 га використовуються СВК "Маяк" за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.
У зв`язку з виявленими порушеннями, Управлінням видано припис від 19.09.2019 №809-ДК/0615Пр/03/01/-19 з вимогою щодо звільнення у 30-денний термін вказаних земельних ділянок та приведення їх у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням, а також направлено СВК "Маяк" повідомлення №582/90-19 від 20.09.2019 про необхідність сплати протягом 15 днів з моменту отримання повідомлення суму нарахованої шкоди у розмірі 82 191, 31 грн.
Зважаючи на те, що нарахована шкода СВК "Маяк" не сплачена, земельні ділянки на виконання припису не звільнені, прокурор звернувся з цим позовом до суду.
Досліджуючи обставини та доводи, викладені прокурором в позовній заяві, господарські суди обох інстанцій врахували, що згідно зі встановленим статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядком представництва прокурором інтересів держави в суді, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень; у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу; наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
За висновками місцевого суду, прокурором у даній справі жодним чином не доведено нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах позивачем - Управлінням - органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - оскільки сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту прав та інтересів, а також не підтверджено існування причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом,
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не підтверджено дотримання прокурором обов`язкової процедури, передбаченої абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", щодо завчасного повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, оскільки доданим до позовної заяви листом від 36/4-1190вих-20 від 14.05.2020 прокурор повідомив Управління, що планується пред`явлення позову в інтересах держави в особі Управління, та вже 19.05.2020 звернувся до суду із відповідною позовною заявою, відтак, проміжок часу, що минув між складенням такого листа (14.05.2020) та зверненням до суду (19.05.2020), не може вважатись розумним строком, протягом якого компетентний орган не вчинив дій, спрямованих на захист інтересів держави, чим зумовив правомірне звернення до суду прокуратури.
За таких обставин, ухвалою від 17.09.2020 (суддя Матвійчук В.В.) позовну заяву прокурора залишено без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку, тому постановою від 17.11.2020 ухвалу місцевого суд скасував, справу направив до місцевого господарського суду для розгляду позову прокурора по суті заявлених вимог.
Не погоджуючись з висновками апеляційного суду, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.
В обгрунтування заявлених вимог скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на помилкову оцінку встановлених у даній справі обставин та на неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.09.2019 у справі №819/198/17, та від 27.05.2020 у справі № 819/478/17, щодо відсутності у заступника прокурора регіональної прокуратури повноважень на підписання позовної заяви.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду 15.12.2020 вказану касаційну скарги передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Уркевич В.Ю.
У відзиві на касаційну скаргу керівник Немирівської місцевої прокуратури зазначає про помилковість доводів касаційної скарги, правильність висновків суду апеляційної інстанції, вважає, що підстави для задоволення скарги відповідача у даній справі відсутні.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції, а також місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права в межах заявлених скаржником доводів та вимог, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновків про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Як правильно зазначено судами обох інстанцій, відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4).
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.