ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 804/2317/18
адміністративне провадження № К/9901/34138/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 (суддя Боженко Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 (судді: Божко Л.А. (головуючий), Баранник Н.П., Дурасова Ю.В.) у справі №804/2317/18 за адміністративним позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.12.2017 № 0012824608, № 0012794608, № 0012814608 та № 0012764608.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Підприємством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019, позов Підприємства задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2018, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки № 166/28-10-46-08-14308304 від 07.12.2017, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з АПМТЗ "Комплект" у березні 2014 року, червні 2014 року, серпні 2014 року та листопаді 2014 року, ПОГ "Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури" - "Укрбудінжиніринг" у жовтні 2014 року, ПП "Авто Люкс-2000" у вересні 2014 року, жовтні 2014 року, листопаді 2014 року та грудні 2014 року, ТОВ "КМ АВІА" у червні 2014 року та серпні 2014 року, ТОВ "НВП "Кріон" у вересні 2014 року, ТОВ "Спецзахист" у вересні 2014 року, ТОВ "Хімпобутсервіс" у грудні 2014 року, ТОВ "Київспецтех" у серпні 2014 року, ТОВ "Титан Атлант" у листопаді 2014 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:
- 1) п. 44.1, ст. 44, п. 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 137.16 ст. 137, п. 138.2 п. 138.8 ст. 138 та пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 738 574,00 грн, у тому числі за 2014 рік на суму 738 574,00 грн та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 371 586,00 грн, у тому числі за 2014 рік на суму 371 586,00 грн;
2) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 323 485,00 грн. у тому числі за жовтень 2014 року на суму 323 485,00 грн.;
3) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від`ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року на суму 304 132,00 грн.
Згідно акту перевірки висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами АПМТЗ "Комплект", ТОВ "Спецзахист", ТОВ "НВП "Кріон", ПП "Авто Люкс-2000", ТОВ "Хімпобутсервіс" \, ТОВ "КМ АВІА", ТОВ "Хімпобутсервіс", ТОВ "Київспецтех", ТОВ "Титан Атлант", ПОГ "Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури" - "Укрбудінжиніринг" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер, оскільки надані позивачем товарно - транспортні накладні заповнені з недоліками, не надано сертифікатів якості на товар, документів (журналів) в`їзду/виїзду транспортних засобів на територію позивача, згідно податкової інформації, що надана іншими контролюючими органами, та інформації, що міститься в інформаційних базах даних ДФС відносно контрагентів, останні не можуть проводити господарську діяльність на надавати послуги, з огляду на відсутність у останніх достатніх матеріальних та трудових ресурсів
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.12.2017:
- № 0012824608, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 304 132,00 грн;
- № 0012794608, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 485 227,50 грн, з яких 323 485,00 грн за податковим зобов`язанням та 161 742,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями,
- № 0012814608, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 1 107 861,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 738 574,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 369 287,00 грн;
- № 0012764608, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 371 586,00 грн.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з вищевказаними контрагентами на підставі договорів підряду, поставки, про надання послуг.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами було надано копії документів, зокрема, договори, додаткові угоди, договірні ціни, дефектні акти, локальні кошториси; об`єктні кошториси, зведений кошторисний розрахунок, акти прийому - передачі об`єктів в експлуатацію, акти приймання виконаних будівельних робіт, перелік видів та об`єму виконаних робіт до договору, договірні ціни, специфікації, рахунки, видаткові накладні, прибуткові ордери, податкові накладні, акти надання послуг, товарно - транспортні накладні, накладна на вантаж, декларація про відповідність, рахунки-фактури, прибуткові ордери, платіжні доручення, квитанції, звіти про використання коштів.
Судами також встановлено і наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано. В чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником в касаційній скарзі не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Підприємством відзиву (заперечення) на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
10.3. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.