РІШЕННЯ
Іменем України
09 лютого 2021 року
Київ
справа №9901/352/19
адміністративне провадження №П/9901/352/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
за участю секретаря судового засідання Носадчої О.Е.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
представник позивача Тульчевська Н.В.,
представник відповідача Склярук Ю.В.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу №9901/352/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 25 червня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції із позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП, Рада), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВРП №1447/0/15-19 від 30 травня 2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду міста Запоріжжя на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" (надалі також - спірне рішення, Рішення №1447/0/15-19).
2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Калашнікова О.В., судді: Білак М.В., Загороднюк А.Г., Радишевська О.Р., Соколов В.М.
3. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито провадження у цій справі.
4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді справи №9901/352/19. Доручено Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя забезпечити позивачу участь у судовому засіданні.
5. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року задоволено клопотання Вищої ради правосуддя, ОСОБА_1 та зупинено провадження в адміністративній справі №9901/352/19 до винесення рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 11-633сап19 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 7 травня 2019 року №1303/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2019 року № 383/1дп/15-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Заводського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 ".
6. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року поновлено провадження у справі №9901/352/19.
7. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 04 лютого 2021 року задоволено заяву Вищої ради правосуддя про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, у зв`язку з застосуванням Урядом заходів щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Забезпечено участь ВРП у судовому засіданні в справі №9901/352/19 у режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв?язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду від 23 квітня 2020 року № 196.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ І ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
8. ОСОБА_1 . Указом Президента України від 22 вересня 2005 року №1308/2005 призначений на посаду судді Енергодарського міського суду Запорізької області в межах п`ятирічного строку.
9. Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2019 року №2635-VI позивача обрано суддею Енергодарського міського суду Запорізької області безстроково.
10. Указом Президента України від 24 квітня 2012 року №285/2012 ОСОБА_1 переведено на роботу на посаду судді Заводського районного суду міста Запоріжжя.
11. Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2019 року №383/1дп/15-19 суддю Заводського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення ВРП подання про звільнення з посади судді.
12. Підставою для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало те, що під час розгляду справи №332/1975/15-ц суддя допустив грубе порушення вимог статей 2, 6, 74, 159, 169, 173, 176, 193, 204, 213, 215, 361 Цивільного процесуального кодексу України, порушення статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та пункту 1 статті 6 цієї Конвенції, які полягають в наступному.
12.1 18 липня 2017 року суддею ОСОБА_1 ухвалено рішення у справі №332/1975/15-ц, яким задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2015 року у цивільній справі № 332/1975/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим. Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2015 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати в сумі 3654 грн та зобов`язано повернути ОСОБА_2 всі грошові кошти, стягнуті з нього під час виконання судового рішення у зведеному виконавчому провадженні № 51880976, у тому числі й грошові кошти, отримані внаслідок реалізації з електронних торгів його майна, а саме квартири АДРЕСА_1, в сумі 666 195 грн. Крім того, цим рішенням звільнено з-під арешту все майно ОСОБА_2 .
12.2 У подальшому рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 22 листопада 2017 року скасовано рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 липня 2017 року, ухвалене суддею ОСОБА_1, заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення.
12.3 Оцінюючи обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна Палата ВРП керувалася тим, що:
- визнаючи зазначені в заяві ОСОБА_2 обставини такими, що є підставою для перегляду справи відповідно до статті 361 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України), суддя ОСОБА_1 грубо порушив вимоги цієї норми процесуального закону, адже такі обставини не належать до предмета доказування у справі та не могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі;
- суддя ОСОБА_1 переглянув справу, в якій рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2015 року було в частині скасовано та в частині змінено рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 2 листопада 2015 року, а тому Заводський районний суд м. Запоріжжя відповідно до процесуального закону не був тим судом, що міг переглядати справу №332/1975/15-ц за нововиявленими обставинами. Отже, допущені суддею порушення частини першої статті 361 ЦПК України призвели до порушення правил щодо юрисдикції;
- у рішенні, ухваленому 18 липня 2017 року, суддя вказав, що заявник просить звільнити з-під арешту його майно, яке належить йому на праві приватної власності та на яке було накладено арешт у спосіб забезпечення позову, а саме рухоме та нерухоме майно, проте матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 звертався до суду з таким проханням;
- рішенням у справі № 332/1975/15-ц суддя ОСОБА_1 за відсутності жодних фактичних даних, на підставі яких суд установлює обставини справи, та без будь-яких правових підстав звільнив з-під арешту рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2, яке перебувало під забороною відчуження з метою забезпечення виконання судового рішення щодо стягнення з нього коштів на користь ОСОБА_3 ;
- після постановлення суддею ОСОБА_1 ухвали про відновлення провадження у справі від 3 липня 2017 року та призначення справи до розгляду на 18 липня 2017 року на ім`я ОСОБА_3 було сформовано повістку про виклик у судове засідання, проте відсутні будь-які докази направлення та отримання нею цієї повістки. З огляду на зазначене ОСОБА_3 не було належним чином повідомлено про відновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 18 липня 2017 року. Проте, суддею у цей день розглянуто справу та ухвалено рішення, чим допущено ним порушення норм процесуального закону, зокрема статей 74, 169 ЦПК України, що позбавило позивачку можливості брати участь у справі під час її розгляду за заявою відповідача про перегляд справи за нововиявленими обставинами та реалізувати надані процесуальним законом права і виконати відповідні обов`язки;
- судове рішення прийнято із грубим порушенням статті 215 ЦПК України, що призвело до вирішення питання про спір, який фактично не вирішувався цим судом (складом суду), а також про вимоги, які не заявлялися та про які у матеріалах справи відсутні будь-які дані;
- рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2015 року в частині задоволення вимог ОСОБА_3 було виконано лише частково (після реалізації на прилюдних торгах раніше належної ОСОБА_2 на праві власності квартири). Водночас. унаслідок ухвалення суддею указаного рішення із грубим порушенням вимог процесуального закону майно, звільнене з-під арешту, було відчужено ОСОБА_2 23 та 31 серпня 2017 року;
- дії судді, допущені під час розгляду справи, мали істотні негативні наслідки у вигляді унеможливлення виконання судового рішення, що набрало законної сили, на забезпечення якого й було попередньо обтяжено певну кількість майна;
- позивачку ОСОБА_3 було позбавлено можливості повернути, як встановлено відповідним судовим рішенням, належне їй майно у виді грошових коштів.
13. З огляду на викладені обставини, ВРП дійшла висновку про умисність допущених суддею ОСОБА_1 порушень, наслідком яких, зокрема, стала відмова у доступі до правосуддя та істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учаснику судового процесу реалізацію наданих процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а це, відповідно до підпункту "а" пункту 1, пунктів 3, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
14. Позивачем оскаржено рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2019 року №383/1дп/15-19.
15. 07 травня 2019 року рішенням № 1303/0/15-19 ВРП рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 8 лютого 2019 року №383/1дп/15-19 залишила без змін.
16. 10 травня 2019 року до ВРП надійшло подання Першої Дисциплінарної палати ВРП про звільнення судді Заводського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 8 лютого 2019 року № 383/1дп/15-1.
17. 30 травня 2019 року ВРП прийняла рішення № 1447/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду міста Запоріжжя на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
18. Не погоджуючись із Рішенням №1447/0/15-19, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ЩОДО СУТІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
19. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що питання про його звільнення розглядалось упередженим складом ВРП, оскільки раніше відповідачем у тому самому складі вже висловлювалась позиція щодо необхідності його звільнення з посади судді. Вказав, що зміст оскаржуваного рішення є ідентичним рішенню Першої Дисциплінарної палати ВРП від 8 лютого 2019 року № 383/1дп/15-19 й рішенню ВРП від 7 травня 2019 року № 1303/0/15-19 та не містить власних висновків щодо того, які саме дії позивача свідчать про вчинення ним істотного дисциплінарного проступку.
20. На думку позивача, спірне рішення прийнято неповноважним складом ВРП, оскільки Указами Президента України Володимира Зеленського від 10 червня 2019 року №358/2019, №359 /2019 скасовано Укази Президента України Петра Порошенка про призначення членами Ради ОСОБА_10, ОСОБА_5 внаслідок порушення процедури їх призначення. Зазначені члени ВРП приймали участь у винесенні спірного рішення.
21. Позивач посилається також на його неналежне повідомлення про час розгляду питання щодо його притягнення до дисциплінарної відповідальності. ОСОБА_1 стверджує, що до його відома не було належним чином доведено дату і час розгляду питання щодо його звільнення. В підтвердження вказаної обставини позивач надав довідку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2019 року, з якої встановлюється, що він в період з 13 травня 2019 року по 22 травня 2019 року та з 29 травня 2019 року по 04 червня 2019 року перебував у щорічній відпустці. У свою чергу, повідомлення Ради з інформацією про дату і час засідань надсилались за його місцем роботи - Заводський районний суд м. Запоріжжя.
22. У позові зазначено, що в спірному рішенні відсутні обґрунтовані мотиви застосування дисциплінарного стягнення до позивача. На думку ОСОБА_1 , відповідач при ухваленні спірного рішення поверхнево розглянув питання про його звільнення з посади судді і не надав належної правової оцінки усім обставинам, що слугували підставою для висновку про наявність підстав для звільнення згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України. Факти, які б свідчили про вчинення позивачем дисциплінарного проступку ВРП не встановлені.
23. Відповідачем надіслано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що процедурні питання, зокрема, щодо встановлення фактів чинення істотного дисциплінарного проступку було повністю дотримано ВРП. Представник відповідача наголосив, що позовна заява ОСОБА_1 фактично зводиться до незгоди із дисциплінарним провадженням стосовно судді, але суд, в межах розгляду законності рішення ВРП про звільнення судді, не може оцінювати обставини дисциплінарної справи відносно судді, враховуючи мотиви ВРП та оцінки нею обставин, що стали підставою для прийняття рішення в межах дисциплінарного провадження.
24. Представник ВРП вказав, що на момент ухвалення рішення ВРП від 30 травня 2019 року склад Ради було сформовано відповідно до вимог законодавства, на засіданні були присутні 17 членів ВРП, оскаржуване рішення прийнято одноголосно та підписано всіма членами Ради, які брали участь у його ухваленні. Скасування в подальшому Президентом України Зеленським В.О. указів про призначення членами ВРП ОСОБА_10 та ОСОБА_7 не впливає на повноважність ВРП при ухваленні спірного рішення.
25. Також представник ВРП вказав, що відповідно до вимог Закону України "Про Вищу раду правосуддя", не пізніше як за десять календарних днів до дня засідання, ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про засідання ВРП, на якому розглядалося питання про звільнення позивача. В підтвердження цієї обставини представником Ради надано до суду копію списку поштових відправлень рекомендованих листів. У свою чергу, відповідачем вказано, що приписами частини третьої статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" не передбачено обов`язкової присутності судді на такому засіданні.
26. ОСОБА_1 надіслав відповідь на відзив ВРП, в якому він вказав, що погоджується з висновком Першої дисциплінарної палати ВРП, що його дії слід кваліфікувати як дисциплінарний проступок, але він вчинений внаслідок недбалості, тобто не носить умисного характеру.
27. Також позивач зазначив, що при вирішені аналогічної справи (рішення ВРП від 23 жовтня 2018 року "Про скасування рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 червня 2018 року № 1970/2дп/15-18 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності та закриття дисциплінарного провадження") відповідач прийшов до висновку про відсутність дисциплінарного проступку.
28. ОСОБА_1 наголосив, що відповідачем при винесенні спірного рішення порушено принцип пропорційності застосування дисциплінарних стягнень. Позивач вважає, що пропорційним і достатнім буде застосувати до нього сувору догану з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, зважаючи на характер дисциплінарного проступку та той факт, що наслідки цього проступку на теперішній час усунуті.
29. Позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких він вдруге наголосив про наявність у відповідача обов`язку повідомити суддю про проведення засідання, на якому розглядається питання про його звільнення та зазначив про невмотивованість спірного рішення, що у сукупності є підставами для його скасування.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
30. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставою звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
32. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
33. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, серед іншого ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
34. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 2 червня 2016 року N1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон N 1402-VIII; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
35. Статтею 108 Закону N 1402-VIII визначено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
36. Відповідно до статті 109 Закону N 1402-VIII до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді, зокрема, подання про звільнення судді з посади.