ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 640/15428/19
адміністративне провадження № К/9901/26518/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року (судді Лічевецький І.О., Оксененко О.М., Мельничук В.П.) у справі № 640/15428/19 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області в особі Дніпровського районного відділу (далі - відповідач 1), Державної міграційної служби України (далі - відповідач 2) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, рішень судів попередніх інстанцій
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача-1, що полягає у невчиненні дій щодо визнання недійсним втраченого паспорту (серії ТТ № 3100015, виданий Дніпровським РВ ГУ ДМС України в місті Києві 25 вересня 2015 року) та видачі нового паспорта, а також видачі тимчасового посвідчення, що підтверджує особу; відмову відповідача-1 у видачі нового паспорта замість втраченого; бездіяльність відповідача-2, що полягає у ненаданні відповіді за результатами розгляду скарги позивача від 02 березня 2019 року, а також просить зобов`язати відповідача-2 здійснити дії по оформленню позивачу та видачі через відповідача-1 паспорта громадянина України замість втраченого, видати позивачу замість втраченого паспорта громадянина України новий паспорт громадянина України; видати тимчасове посвідчення, що підтверджує особу позивача.
На думку позивача, бездіяльність відповідачів призвела до того, що втрачений паспорт досі є чинним, тимчасове посвідчення, що посвідчує особу позивача не видано у зв`язку з чим порушено його права щодо можливості підтвердити свою особу та громадянство України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача-2, яка полягає у ненаданні відповіді за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 02 березня 2019 року на відмову Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві у видачі позивачу нового паспорта громадянина України замість втраченого та невидачу тимчасового посвідчення, що підтверджує особу позивача. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Зазначене рішення суду першої інстанції позивач оскаржив в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2020 року через невідповідність вимогам процесуального законодавства, зокрема пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не надано документ про сплату судового збору, апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано строк із урахуванням строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення її недоліків.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року повернуто особі, яка її подала на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що саме лише посилання на відсутність доходу, без підтвердження цієї обставини будь-якими доказами, недостатньо для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. У встановлений судом строк вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи.
Позивач подав касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, у якій просить скасувати вказане судове рішення з підстав неправильного застосування норм процесуального права та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу, зокрема, вмотивовано тим, що відсутність паспорта в позивача позбавила його права працевлаштуватися, наслідком чого є відсутність у нього доходу, зокрема для сплати судового збору для звернення до суду за захистом своїх прав.
Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року.
Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Соколова В. М. від 10 лютого 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить з такого.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 28 грудня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 169 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною першою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Шостим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 04 травня 2020 року залишено апеляційну скаргу позивача без руху. Встановлено скаржнику в строк, зокрема, із урахуванням строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги в установленому законом розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, яка в силу положень частини другої статті 298 КАС України підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.