ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа №359/5454/16-а
адміністративне провадження №К/9901/10082/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року (Лічевецький І.О., Оксененко О.М., Мельничук В.П.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігова, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області про визнання протиправними дій державного виконавця, а також визнання незаконними та скасування винесених ним постанов,
УСТАНОВИВ:
15 квітня 2019 року ОСОБА_1, під час судового засідання, в межах розгляду адміністративної справи за пред`явленим ним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігова, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області про визнання протиправними дій державного виконавця, а також визнання незаконними та скасування винесених ним постанов подав заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_3
Необхідність відводу головуючого судді ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що головуючий двічі постановляв ухвалу про залишення його адміністративного позову без розгляду. В подальшому суди апеляційної та касаційної інстанції скасовували такі судові рішення та направляли матеріали адміністративної справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначив, що у 2010 році суддя ОСОБА_3 притягувався до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з розглядом тотожної справи за адміністративним позовом фізичних осіб до МОУ про стягнення грошової компенсації замість продовольчих пайків. Тому на переконання заявника, головуючий перебував під психологічним тиском, що негативно позначилось на його житті та роботі. Вказані обставини викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності головуючого.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2019 року адміністративну справу передано до канцелярії Бориспільського міськрайонного суду для вирішення питання про відвід судді ОСОБА_3 іншим суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Цією ж ухвалою, провадження в адміністративній справі за цим позовом зупинено на час розгляду заяви про відвід судді.
30 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2019 року про передачу справи до канцелярію суду для вирішення птання про відвід судді та зупинення провадження у справі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2019 року (в частині зупинення провадження) залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали звернутися до суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне провадження.
25 лютого 2020 року ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження, яке обґрунтоване тим, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід судді у справі підлягає оскарженню разом з рішенням суду по суті спору. Тому апелянт був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою в межах строку передбаченого КАС України. На його думку, строк звернення з даною ухвалою спливає разом з строком подання апеляційної скарги на судове рішення яке постановлено по суті справи 21 грудня 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку з підстав неповажності причин пропуску строку на апеляційне провадження.
12 березня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, передбачені ухвалою від 17 лютого 2020 року про залишення її без руху, через відсутність поважності причин пропуску строку.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Рух касаційної скарги
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07 квітня 2020 року визначено головуючого суддю Загороднюка А.Г., суддів Єресько Л.О. та Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Висновки Верховного Суду
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: