ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 821/788/18
адміністративне провадження № К/9901/67960/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року (головуючий суддя: Потапчук В.О., судді: Шляхтицький О.І., Семенюк Г.В.)
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі також - Відповідач, скаржник) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 8 лютого 2018 року №9375-13.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про безпідставність визначення податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виходячи із загальної площі двох окремих двоповерхових будинків, власником яких у розмірі 7/8 частки є Позивач.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за Позивачем за одним номером зі складовими частинами, а саме, два 8-ми квартирні 2-поверхові будинки, за адресою: АДРЕСА_1 : номер "А" житловий будинок загальна площа 403,7 кв.м, житлова площа 240,4 кв.м та номер "Б" житловий будинок загальна площа 403,7 кв.м, житлова площа 240,4 кв.м. Вказане слугувало підставою для висновку, що Позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо вказаної будівлі та обґрунтованості спірних податкових донарахувань.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено; рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 08 лютого 2018 року №9375-13 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 25000 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що норма підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України встановлює не нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а його збільшення, і виключно у тому випадку коли загальна площа квартири перевищує 300 кв.м, а загальна площа будинку перевищує 500 кв.м. З таких підстав суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково застосував положення статті 266 Податкового кодексу України щодо збільшення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки загальна площа кожного з будинків Позивача не перевищує 500 кв.м.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач вказує, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №53279194 від 15 лютого 2016 року ОСОБА_1 належить частка у розмірі 7/8 у двох 8-ми квартирних двоповерхових будинках, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою виникнення права власності є рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 25 січня 2006 року у справі №2-426/06 та договір купівлі-продажу від 14 березня 2006 року серія та номер 894.
Так, 11 грудня 2005 року між ВАТ "Новозибковський станкобудівельний завод" та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу №3 восьми квартирного двох поверхового жилого будинку, розміщеного на території Спортивного оздоровчого табору "Буревісник" в смт Лазурне Скадовського району Херсонської області та договір купівлі-продажу №4 восьми квартирного двох поверхового жилого будинку, розміщеного на території Спортивного оздоровчого табору "Буревісник" в смт Лазурне Скадовського району Херсонської області.
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 25 січня 2006 року у справі №2-426/06 визнано дійсним договір купівлі-продажу від 11 грудня 2005 року №3 восьми квартирного двох поверхового жилого будинку, розміщеного на території Спортивного оздоровчого табору "Буревісник" в смт Лазурне Скадовського району Херсонської області, укладений між ВАТ "Новозибковський станкобудівельний завод", з однієї сторони, та ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з другої сторони; визнано дійсним договір купівлі-продажу від 11 грудня 2005 року №4 восьми квартирного двох поверхового жилого будинку, розміщеного на території Спортивного оздоровчого табору "Буревісник" в смт Лазурне Скадовського району Херсонської області, укладений між ВАТ "Новозибковський станкобудівельний завод", з однієї сторони та ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з другої сторони. Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право загальної дольової власності в рівних долях, а саме: по 1/2 долі в праві власності на два восьми квартирні двох поверхові жилі будинки, розміщені на території Спортивного оздоровчого табору "Буревісник" в смт Лазурне Скадовського району Херсонської області.
14 березня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу частки нерухомого майна. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_2 - продавець передав за плату у власність ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - 3/8 частини двох 8-ми квартирних 2-поверхових будинків, які знаходяться по АДРЕСА_1 . Опис об`єкта в цілому: житловий будинок літ. "А", матеріал стін дерево, житловою площею 240,4 кв.м, загальною площею 403,7 кв.м.; житловий будинок літ. "Б", матеріал стін дерево, житловою площею 240,4 кв.м, загальною площею 403,7 кв.м.
05 лютого 2018 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №9375-13, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у розмірі 27260,67 грн.
Не погодившись з визначенням податкового зобов`язання у сумі 25000 грн Позивач звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм статті 266 Податкового кодексу України, Відповідач акцентує, що належний Позивачу об`єкт нерухомості не є різними житловими будинками, оскільки за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цей об`єкт нерухомості зареєстровано за одним номером як цілісний майновий комплекс, який має складові частини, а тому Позивач є платником податку на нерухоме майно у розумінні статті 266 Податкового кодексу України за цим об`єктом нерухомості виходячи з його загальної площі.
2.2.Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу Позивач вказує про дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального закону з огляду на те, що Відповідачем не надано доказів того, що у власності Позивача перебуває житловий будинок загальною площею 807,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, як і жоден інший будинок загальною площею понад 500 кв. м. Акцентує на тому, що є власником окремих двох 8-ми квартирних житлових будинків, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які розташовані на значній відстані один від одного, мають свою площу, свій фундамент, зовнішні стіни, дах, водо та електро постачання, каналізацію. Вказані обставини встановлені та перевірені судом апеляційної інстанції з наданням обґрунтованої юридичної оцінки, рішення суду апеляційної інстанції ухвалено у відповідності з нормами матеріального закону та з дотриманням норм процесуального права, а тому є законним.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), який підлягає до застосування у редакції на момент виникнення спірних правовідносин.
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), яким запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на майно, який складається із: податку на майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Так, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Отже, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості обчислюється контролюючим органом саме на підставі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів документів, наданих платником податків, зокрема, документів на право власності.
Згідно з підпунктами 14.1.129 та 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти житлової нерухомості - це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості.
При цьому, за правилами частини першої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта.
Отже, об`єктом житлової нерухомості для цілей статті 266 ПК України є, зокрема, будівля житлового фонду, з присвоєним при проведенні державної реєстрації права власності окремим реєстраційним номером, загальна площа якої з урахуванням площі її часток є базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.