УХВАЛА
09 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 1-72/2003
Провадження № 13-2 зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Британчука В.В.,
суддів: Анцупової Т.О., Власова Ю.Л., Григорʼєвої І.В., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Катеринчук Л.Й., Князєва В.С., Крет Г.Р., Лобойка Л.М., Пількова К.М., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Сімоненко В.М., Ткача І.В., Штелик С.П.,
перевірила заяву ОСОБА_1 з доповненнями про перегляд вироку Апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2003 року та ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 22 червня 2004 року за виключними обставинамиі
встановила:
Вироком Апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2003 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п. 7 ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 15 пунктами 1, 7 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) й на підставі ст. 70 цього кодексу за сукупністю злочинів засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 22 червня 2004 року вирок суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання залишено без змін.
10 грудня 2020 року рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Лопата та інші проти України" встановлено порушення Україною ст. 3 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) щодо ОСОБА_1 (заява 63910/19).
У зв`язку з встановленими порушеннями прав заявника ЄСПЛ було постановлено, що визнання порушень становить достатню справедливу сатисфакцію.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із постановленими щодо нього судовими рішеннями, 06 січня 2021 року звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про їх перегляд за виключними обставинами, посилаючись на порушення Конвенції, які встановлено рішенням ЄСПЛ у справі "Лопата та інші проти України" від 10 грудня 2020 року.
Суддя Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палати) ухвалою від 12 січня 2021 року залишив без руху заяву ОСОБА_1 та встановив строк для усунення недоліків п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали.
На виконання цієї ухвали 05 лютого 2021 року до Великої Палати надійшли доповнення, в яких ОСОБА_1 висловлює незгоду з прийнятими судовими рішеннями щодо нього, стверджує про їх незаконність, неправильну оцінку судами доказів, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушення його права на захист та застосування до нього незаконних методів впливу під час досудового розслідування.
Посилаючись на Закон України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон № 3477-IV), заявник просить відновити його попередній юридичний стан шляхом повторного розгляду кримінальної справи судом першої інстанції.
Перевіривши наведені у заяві доводи та долучені до неї матеріали, Велика Палата вважає, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за виключними обставинами, однією з яких є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.
10 грудня 2020 року рішенням ЄСПЛ у справі "Лопата та інші проти України" встановлено порушення Україною ст. 3 Конвенції щодо деяких осіб, зокрема і ОСОБА_1 (заява 63910/19) стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення.