Постанова
Іменем України
02 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 543/755/17
провадження № 51-2295км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
засудженого ОСОБА_1 на вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 09 липня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170000000295, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Полтави, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 09 липня
2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 368 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18 700 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину за наступних обставин.
Відповідно до наказу директора Державного підприємства "Київторф" № 22-к від 01 листопада 2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора дочірнього підприємства "Оржицяторф" Державного підприємства "Київторф" (далі - ДочП "Оржицяторф" ДП "Київторф"), а з 14 грудня 2015 року згідно з наказом № 223 директора ДП "Київторф" - головою ліквідаційної комісії вищезазначеного дочірнього підприємства.
Будучи головою ліквідаційної комісії ДочП "Оржицяторф" ДП "Київторф", ОСОБА_1 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто був службовою особою підприємства державної власності.
12 червня 2017 року ОСОБА_2 як фізична особа підприємець звернувся до ОСОБА_1 з пропозицією надати в користування складське приміщення (гараж) для ведення підприємницької діяльності, що належить
ДочП "Оржицяторф" ДП "Київторф".
На вказану пропозицію ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи своє службове становище, погодився укласти договір оренди нежитлового приміщення лише за умови передачі йому 8400 грн, які на рахунок підприємства зараховані не будуть, а лише буде складено відповідний фіктивний договір, який всупереч вимогам п. 4.5 статуту ДочП "Оржицяторф" ДП "Київторф" не погоджуватиметься з ДП "Київторф".
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди службовою особою, 26 червня 2017 року близько 12:50 ОСОБА_1, перебуваючи в адміністративному приміщенні пилорами
ДочП "Оржицяторф" ДП "Київторф" на вул. Центральній, 97 у сел. Оржиця Оржицького району Полтавської області, отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 8400 грн за позитивне вирішення питання щодо надання в оренду останньому складського приміщення (гаража) вказаного підприємства площею 53,1 кв. м, зокрема фактичного надання в оренду приміщення без відповідного оформлення умов договору оренди майна державної власності та без відповідного зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства.
Після вчинення цих дій ОСОБА_1 був затриманий працівниками правоохоронних органів на місці скоєння злочину.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 25 лютого 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
У порядку ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) виключено з мотивувальної частини вироку посилання суду як на доказ винуватості ОСОБА_1 на протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_1 та особи ОСОБА_2 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів скасувати і закрити кримінальне провадження, оскільки не встановлено достатніх доказів для доведення його винуватості в суді та вичерпано можливості їх отримати. Вважає, що не заслуговують на увагу показання свідка ОСОБА_2 . На думку засудженого, дані протоколів освідування особи та обшуку необхідно визнати недопустимими доказами, оскільки вони є похідними від визнаних судом апеляційної інстанції недопустимих доказів - протоколів за результатами проведення НСРД
у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Гошовська Ю.М. вважала, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, просила судові рішення залишити без зміни.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Положеннями статті 433 КПК встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Пунктами 1-3 ч. 1 ст. 413 КПК передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
У цьому кримінальному провадженні є такі порушення закону.
Суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи, але надали їм неправильну юридичну оцінку.