1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

11 лютого 2021 року

місто Київ

справа № 753/15204/14

провадження № 61-5012св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ващенко Віталій Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року у складі судді Парамонова М. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Таргоній Д. О., Ігнатченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу майна, витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно.

Позивач обґрунтовувала позов тим, що 30 квітня 2013 року укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, згідно з яким ОСОБА_1, від імені якої діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Ващенко В. В. 30 квітня 2013 року за реєстровим № 761, продала, а покупець ОСОБА_3 купила житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір посвідчено приватним нотаріусом Коноваловою Е. А. 30 квітня 2013 року, за реєстровим № 1792.

22 грудня 2014 року укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, згідно з яким ОСОБА_3, від імені якої діяв ОСОБА_6 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Штогріною Н. Л від 10 грудня 2014 року, за реєстровим № 1903, продала, а покупець ОСОБА_5 купив житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; договір посвідчено приватним нотаріусом Кударенко В. М. 22 грудня 2014 року, за реєстровим № 3410.

Вважаючи, що довіреність від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 30 квітня 2013 року була видана під впливом насильства та у момент, коли позивач не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, зазначена довіреність та договір купівлі-продажу від 30 квітня 2013 року мають бути визнані судом недійсними, а будинок витребуваний у ОСОБА_5, оскільки він вибув з володіння позивача поза її волею.

ОСОБА_1 на обґрунтування своїх вимог зазначала, що у 2012 році її збив автомобіль, у зв`язку з чим з 12 липня 2012 року до 31 липня 2012 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, де їй, у тому числі, були встановлені діагнози "слабоумство, алкогольна енцефалопатія, алкогольний делірій"; саме слабоумство та хронічний алкоголізм разом із травмами після ДТП призвели до такого психічного стану позивача, що вона 30 квітня 2013 року під час видачі довіреності не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Крім того, позивач зазначала, що у 2013 році її разом із сином ОСОБА_2 проти їхньої волі вивезено із будинку невідомими особами до інших регіонів України, де їх примусово утримували до 11 березня 2014 року; після звільнення вона та ОСОБА_2 звернулися з відповідними заявами до правоохоронних органів.

Стислий виклад заперечень відповідача

ОСОБА_5 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з мотивів необґрунтованості таких вимог.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсною довіреність від 30 квітня 2013 року, видану від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ващенко В. В. 30 квітня 2013 року, за реєстровим номером 761.

Визнано договір купівлі-продажу від 30 квітня 2013 року житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1, від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_4, та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е. А. 30 квітня 2013 року, за реєстровим номером 1792, недійсним.

Витребувано від ОСОБА_5 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 .

Визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що оформлення довіреності від 30 квітня 2013 року на ім`я ОСОБА_4 та підписання договору купівлі-продажу будинку від 30 квітня 2013 року на ім`я ОСОБА_3 відбулися поза волею ОСОБА_1, ці правочини вчинені у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла ними керувати. Зазначених висновків суди дійшли за результатами оцінки акта судово-медичного дослідження від 14 грудня 2012 року № 1964/Е, висновку судово-психіатричної експертизи від 18 серпня 2016 року № 604, висновку повторної посмертної судово-психіатричної експертизи від 06 грудня 2018 року № 23.

Під час апеляційного перегляду справи, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 померла.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року задоволено клопотання про заміну позивача ОСОБА_1 її правонаступником ОСОБА_2 .

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у березні 2019 року, ОСОБА_5 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується тим, що судом першої інстанції не досліджені усі зібрані у справі докази. Суд безпідставно надав перевагу поясненням ОСОБА_1, акту судово-медичного дослідження від 14 грудня 2012 року № 1964/Е, висновку судово-психіатричної експертизи від 18 серпня 2016 року № 604, здійснив неналежну оцінку зазначених доказів, не перевірив їх обґрунтованості, узгодження з іншими матеріалами справи. ОСОБА_5 ставив під сумнів висновок судово-психіатричної експертизи від 18 серпня 2016 року № 604, у зв`язку із чим заявив клопотання про проведення повторної експертизи, проте суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні цього клопотання. Судом апеляційної інстанції призначено повторну експертизу, втім за її результатами недоліки попередньої експертизи усунуті не були, оскільки не дотримано принципів повноти та об`єктивності експертного дослідження. Заявник разом із представником подали клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд якої призначений на 05 лютого 2019 року, проте апеляційний суд не відклав розгляд справи, а розглянув її за відсутності сторони.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У наданому відзиві позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження.

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.

За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 березня 1999 року ОСОБА_1 була власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з листом Департаменту земельних ресурсів КМДА від 26 квітня 2013 року на ім`я ОСОБА_1 земельна ділянка на АДРЕСА_1 згідно з даними автоматизованої системи зареєстрована за ОСОБА_7 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування (код земельної ділянки 63:369:014, площа 1000, 75 кв. м); документи, що посвідчують право власності чи користування (оренди) на зазначену земельну ділянку станом на 31 грудня 2012 року в Департаменті земельних ресурсів не були зареєстровані, кадастровий номер не присвоювався.

30 квітня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ващенко В. В., за реєстровим № 761, посвідчено довіреність від 30 квітня 2013 року, згідно з якою ОСОБА_1 уповноважувала ОСОБА_4 представляти її інтереси в будь-яких органах при вирішенні будь-яких питань, що стосуватимуться її як власника житлового будинку АДРЕСА_1 ; після отримання та оформлення всіх необхідних документів - розпоряджатися (продавати тощо) за ціну та на умовах на його власний розсуд. Зазначена довіреність видана строком на три роки і дійсна до 30 квітня 2016 року з правом передоручення повноважень третім особам.

30 квітня 2013 року укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, згідно з яким ОСОБА_1, від імені якої діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності від 30 квітня 2013 року, за реєстровим № 761, продала, а покупець ОСОБА_3 придбала житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Коноваловою Е. А. 30 квітня 2013 року, за реєстровим № 1792; в договорі зазначено, що продаж вчиняється за 447 608, 00 грн.

Згідно з довідкою форми № 3, датованою 30 квітня 2013 року, що міститься в матеріалах, на підставі яких нотаріально посвідчено зазначений договір, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, зазначено одна особа - ОСОБА_1 з 27 серпня 1967 року.

22 грудня 2014 року укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, згідно з яким ОСОБА_3, від імені якої діяв ОСОБА_6 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Штогріною Н. Л. 10 грудня 2014 року, за реєстровим № 1903, продала, а покупець ОСОБА_5 придбав житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Кударенко В. М. 22 грудня 2014 року, за реєстровим № 3410. Згідно з договором продаж вчинено за 405 324, 00 грн.

Як зазначено у пункті 1 зазначеного договору, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 має загальну площу 48, 2 кв. м, житлову площу 38, 2 кв. м, позначений на поверховому плані літ. "А", а також на земельній ділянці розташовані сараї літ. "Б", "В", вбиральня літ. "Г", душ літ. "З".

Згідно з довідкою форми № 3 від 21 грудня 2014 року, що міститься в матеріалах, на підставі яких нотаріально посвідчено зазначений договір, зареєстровані особи за адресою: АДРЕСА_1, відсутні.

Згідно з актом судово-медичного дослідження від 14 грудня 2012 року № 1964/Е ОСОБА_1 з 12 липня 2012 року до 31 липня 2012 року перебувала на лікуванні у відділенні політравми Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги; дані медичної документації свідчать про те, що при надходженні до стаціонару 12 липня 2012 року у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження, у тому числі, відкрита черепно-мозкова травма (відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя), закрита травма тазу (відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я) та інші.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 18 серпня 2016 року № 604 до 30 квітня 2013 року, станом на 30 квітня 2013 року (дата підписання довіреності на ім`я ОСОБА_4 ) та станом на 01 травня 2013 року (дата підписання розписки на ім`я ОСОБА_4 про отримання грошових коштів у розмірі 60 000, 00 дол. США) ОСОБА_1 страждала "на органічне ураження головного мозку поєднаного (інтоксикаційного, атрофічного, травматичного) ґенезису з вираженим психоорганічним синдромом (F 07.9 - згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду); до 30 квітня 2013 року, станом на 30 квітня 2013 року та станом на 01 травня 2013 року ОСОБА_1 страждала на органічне ураження головного мозку поєднаного (інтоксикаційного, атрофічного, травматичного) ґенезису з вираженим психоорганічним синдромом; у момент підписання довіреності 30 квітня 2013 року та станом на день підписання розписки 01 травня 2013 року ОСОБА_1 за своїм психічним станом не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними".


................
Перейти до повного тексту