Постанова
Іменем України
08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 760/31553/18
провадження № 61-18843 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України;
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 03 січня 2019 року у складі судді Коробенка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надмірно використану частину відпустки.
Позовна заява мотивована тим, що наказом голови Національної поліції України від 07 листопада 2015 року № 114 о/с ОСОБА_1 був призначений на посаду інспектора роти № 8 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в м. Києві, а наказом Департаменту патрульної поліції від 03 жовтня 2016 року № 250 о/с на підставі рапорту ОСОБА_1 останнього було переведено до Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції на посаду інспектора з посадовим окладом згідно штату.
28 грудня 2016 року відповідачем на ім`я начальника Департаменту патрульної поліції подано рапорт з проханням надати частину щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 15 діб з 01 лютого 2017 року по 15 лютого 2017 року.
У той же день, 28 грудня 2016 року відповідачем на ім`я начальника Департаменту патрульної поліції подано рапорт з проханням надати частину щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 15 діб з 01 березня 2017 року по 15 березня 2017 року. Таким чином відповідач повністю використав щорічну основну оплачувану відпустку за 2017 рік.
03 грудня 2017 року відповідачем на ім`я начальника Департаменту патрульної поліції подано рапорт з проханням надати щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 30 діб з 01 січня 2018 року по 01 лютого 2018 року, що включає 2 святкових дні та 1 додатковий день відпочинку, як донору крові. При цьому відповідач мав право на використання нарахованої щорічної основної оплачуваної відпустки за фактично прослужений час у 2018 році за січень лише 3 доби. Наказ про надання зазначеної відпустки прийнято начальником Департаменту патрульної поліції від 29 грудня 2017 року № 6405.
Під час знаходження у відпустці 24 січня 2018 року відповідачем на ім`я начальника Департаменту патрульної поліції подано рапорт з проханням звільнити його зі служби в поліції за власним бажанням.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 07 лютого 2018 року № 110 о/с "По особовому складу" лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0001942), інспектора роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі, звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" за власним бажанням із відрахуванням з грошового убезпечення за 27 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, при звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення. При звільнені поліцейського зі служби в поліції розрахунок суми грошового забезпечення, яка підлягає відрахуванню за надмірно нараховану частину щорічної відпустки, здійснюється, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав поліцейський за дні чергової відпустки.
Вказував, що особовому складу Департаменту патрульної поліції, у тому числі і відповідачу, було нараховане грошове забезпечення у розмірі 8 223,35 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
У зв`язку з тим, що наказ про звільнення відповідача був виданий після формування платіжного доручення, позивач не мав можливості здійснити відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року у лютому 2018 року.
Вказував, що відповідач мав право при черговій відпустці у 2018 році використати лише 3 календарних дні, надмірно використана відпустка за 2018 рік склала 27 календарних днів, за які відповідачу надмірно було нараховано грошове забезпечення у розмірі 5 265 грн.
Департаментом патрульної поліції було вжито заходи досудового врегулювання спору шляхом надіслання відповідачу претензії, на яку останній не відреагував.
Ураховуючи викладене, Департамент патрульної поліції Національної поліції України просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 5 265 грн в рахунок повернення за надмірно використану відпустку за 2018 рік у кількості 27 календарних днів та судові витрати.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 січня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Ухвала мотивована тим, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без задоволення, ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 03 січня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що даний спір стосується стягнення суми за надмірно використану відпустку, право на яку у відповідача виникло у зв`язку із виконанням ним професійних обов`язків на посаді лейтенанта поліції в Управлінні патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та припиненням виконання цих обов`язків. Спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, тому є правильними висновки суду першої інстанції, що такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України подав касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, й прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
Крім того, касаційна скарга містить клопотання заявника про виклик у судове засідання для надання пояснень по справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 760/31553/18 із Солом`янського районного суду м. Києва.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2020 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спір у цій справі пов`язаний з перебуванням відповідача на публічній службі, є публічно-правовим, а тому має вирішуватись у порядку адміністративного судочинства.
Вказує, що судами попередніх інстанції не враховано роз`яснення, викладені у пункті 30 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", відповідно до якого, за змістом частини першої статті 2, пункту 2 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби. Спори з приводу стягнення безпідставно сплачених (без достатньої правової підстави) грошових сум не є публічно-правовими, тому відповідні заяви слід розглядати в порядку цивільного судочинства (статті 1212, 1213 ЦК).
Вважає, що спір у справі виник із трудових відносин а тому має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Департаменті патрульної поліції, був атестованим працівником та мав спеціальне звання лейтенант поліції, тобто, перебував на публічній службі.
У грудні 2018 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надмірно використану частину відпустки за 2018 рік у кількості 27 календарних днів у розмірі 5 265 грн.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права