ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа 908/288/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2020 (суддя Колодій Н. А) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 (головуючий суддя Антонік С. Г., судді Березкіна О. В., Кощеєв І. М.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджес-Соларпарк Приморськ"
до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
про внесення змін до договору від 22.05.2013 № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж
за участю представників:
позивача - Федька О. Б. (у порядку самопредставництва),
відповідача - Голубової І. О. (у порядку самопредставництва),
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Менеджес-Соларпарк Приморськ" (далі - ТОВ "Менеджес-Соларпарк Приморськ") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго") про внесення змін до договору від 22.05.2013 № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж.
2. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статей 631, 651 Цивільного кодексу України, статей 180, 188 Господарського кодексу України, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 31.07.1996 № 28, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, умовами договору № П50/1-13 про приєднання до електричних мереж. При цьому позивач зазначив, що внаслідок недосягнення згоди щодо продовження строку дії укладеного між сторонами договору на приєднання до електричних мереж та продовження строків введення в експлуатацію власного об`єкта позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 22.05.2013 між ТОВ "Менеджес-Соларпарк Приморськ" (замовник) та ПАТ "Запоріжжяобленерго" (виконавець) укладено договір № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж (далі - договір).
4. Виходячи з положень договору, до електричних мереж виконавця згідно з технічними умовами від 08.05.2013 № сз2457/002-13-СЕС (ТУ) приєднується комплект сонячних елементів Приморської сонячної електростанції замовника (об`єкт), який розташовано за адресою вул. Зарічна 45, м. Приморськ, Запорізька область.
5. Згідно з пунктом 3.2.4. договору замовник зобов`язаний на дату 2013 р. (з урахуванням додаткових угод) ввести в експлуатацію згідно чинного законодавства власний об`єкт та електричні мережі від точки приєднання до об`єкта.
6. Пунктом 7.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань, але не довше ніж 3 календарні роки з моменту підписання цього договору.
7. Додатковими угодами від 12.01.2016 та від 19.09.2017 строк дії договору продовжувався. Останньою додатковою угодою від 15.08.2018 дію договору продовжено до 31.12.2019. Цією додатковою угодою також змінено прогнозоване введення в експлуатацію об`єкта та електричних мереж від точки приєднання до об`єкта з 31.12.2018 на 31.12.2019.
8. Позивач посилається на те, що станом на вересень 2019 року він узгодив з ПАТ "Запоріжжяобленерго" пакет документів на будівництво об`єкта та приєднання до мереж, уклав договір на купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим тарифом" та розпочав роботи з розробки земельних ділянок, на яких буде встановлене обладнання об`єкта. Разом з тим специфіка будівництва сонячних електростанцій передбачає необхідність узгодження значної кількості супутньої документації, тому ТОВ "Менеджес-Соларпарк Приморськ" не встигло до 31.12.2019 закінчити всі роботи з будівництва об`єкта та приєднання його до мереж виконавця.
9. Ураховуючи об`єктивну неможливість завершити будівництво у встановлений договором строк, позивач звернувся до відповідача листом від 12.09.2019 № 60 щодо пролонгації дії договору № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж до 31.12.2021. Звернення позивача залишене відповідачем без розгляду та відповіді.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
10. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.07.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Внесено зміни до договору від 22.05.2013 № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж, укладеного між ТОВ "Менеджес-Соларпарк Приморськ" та ПАТ "Запоріжжяобленерго", зокрема, підпункт 3.2.4. договору викладено в такій редакції "На дату 31.12.2021 року (прогнозовано) ввести в експлуатацію згідно чинного законодавства власний Об`єкт та електричні мережі від точки приєднання до Об`єкта"; у пункті 7.1. договору слова "діє до 31.12.2019" замінено словами "діє до 31.12.2021". Суд першої інстанції вказав, що договір вважається зміненим із 31.12.2019.
11. Судові рішення судів попередніх інстанцій з посиланням на частину першу, другу статті 651, частину четверту статті 652 Цивільного кодексу України та статтю 188 Господарського кодексу України мотивовано тим, що станом на вересень 2019 року ТОВ "Менеджес-Соларпарк Приморськ" узгоджено з ПАТ "Запоріжжяобленерго" пакет документів на будівництво об`єкта та приєднання до мереж. Укладено договір від 27.08.2019 року № 552/01 на купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим тарифом" та розпочато роботи з розробки земельних ділянок, на яких буде встановлене обладнання об`єкта. Специфіка будівництва сонячних електростанцій передбачає необхідність узгодження значної кількості супутньої документації, тому позивачем не реалізовані всі заходи щодо ведення об`єкта в експлуатацію з об`єктивних причин, про що відповідач був повідомлений листом від 12.09.2019 року № 60 (щодо пролонгації дії договору № П50/81-13 про приєднання до електричних мереж). Відмова в пролонгації договору порушує права позивача, оскільки у разі відмови відповідача в продовженні строків дії цього договору останній припиняє свою дію, що завдає шкоди позивачу і він значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні даного договору. Враховуючи інтереси обох сторін, специфіку будівництва сонячних електростанцій, вирішення всіх питань, пов`язаних з предметом цього договору, об`єктивну неможливість своєчасного введення даного об`єкта в експлуатацію та фінансових витрат позивача на будівництво цього об`єкта, суди дійшли висновку про необхідність внести зміни до договору щодо строку введення об`єкта в експлуатацію та продовжити строк дії даного договору.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
12. У листопаді 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ "Запоріжжяобленерго", в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Рух касаційної скарги
13. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2020 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.
14. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2020 касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 908/288/20 залишено без руху на підставі пункту 2 частини четвертої статті 290, частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків.
15. 24.12.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ПАТ "Запоріжжяобленерго" на виконання зазначеної ухвали від 21.12.2020 подало заяву про усунення недоліків, яка надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 28.12.2020, з наданням відповідних доказів про сплату судового збору та доказів про отримання оскаржуваної постанови.
16. Після усунення скаржником недоліків ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.01.2021 клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 908/288/20, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.01.2021. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
17. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
18. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми статей 651, 652 Цивільного кодексу України без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.
19. ПАТ "Запоріжжяобленерго" зазначає, що суди неправильно застосували норми права та без встановлення виняткових випадків і підстав, з якими законодавець пов`язує можливість за рішенням суду змінити договір, продовжили дію договору.
20. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що внесення будь-яких змін до договору, в тому числі на підставі рішення суду, можливе лише протягом дії договору.
21. Крім цього, скаржник вказує що при укладанні договору у 2013 році сторони керувалися Законом України "Про електроенергетику" та Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 17.01.2013 № 32, однак Закон України "Про електроенергетику" втратив чинність 01.07.2019 у зв`язку із набранням чинності Законом України "Про ринок електричної енергії".
22. Позивач не скористався своїм правом відповідно до статті 295 Господарського процесуального кодексу України та не подав до суду касаційної інстанції письмового відзиву на касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго".
23. У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скаргу задовольнити.
24. У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги ПАТ "Запоріжжяобленерго" та наголосив на обґрунтованості рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку з чим просив залишити їх без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
25. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначив, що судами неправильно застосовано норми статей 651, 652 Цивільного кодексу України без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.
27. Причиною виникнення спору стали вимоги ТОВ "Менеджес-Соларпарк Приморськ" щодо внесення змін до договору. Внаслідок недосягнення згоди щодо продовження строку дії укладеного між сторонами договору на приєднання до електричних мереж та продовження строків введення в експлуатацію власного об`єкту, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
28. Суди попередніх інстанцій внесли зміни до договору, виклали підпункт 3.2.4. договору в такій редакції "На дату 31.12.2021 року (прогнозовано) ввести в експлуатацію згідно чинного законодавства власний Об`єкт та електричні мережі від точки приєднання до Об`єкта"; у пункті 7.1. договору слова "діє до 31.12.2019" замінено словами "діє до 31.12.2021".
29. Скаржник також зазначає, що передумовою для звернення до суду із вимогами про внесення змін до договору чи його розірвання за рішенням суду є дотримання визначеного статтею 188 Господарського кодексу України досудового порядку врегулювання сторонами договору питання щодо внесення змін до договору чи його розірвання із наданням доказів того, що таке питання за згодою сторін не може бути вирішене та одна сторона договору відмовила або ухилялась від внесення змін до договору чи його розірвання.
30. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з цього приводу зазначає таке.
31. Частина третя статті 124 Конституції України встановлює, що законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
32. Відповідно до частин першої та третьої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
33. У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
34. Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
35. Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
36. Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
37. Так, за частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
38. Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
39. Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
40. Натомість статтею 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 Господарського кодексу України).
41. Правила, передбачені частинами другою-четвертою статті 188 Господарського кодексу України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
42. Частинами другою та третьою статті 188 Господарського кодексу України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.