Постанова
Іменем України
08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 760/6293/19
провадження № 61-5868св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" на постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2" (далі - ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про виселення.
Позовна заява мотивована тим, що ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" є власником гуртожитку по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18 вересня 1998 року серія НОМЕР_2 та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23 серпня 2018 року № 135378618.
Вказувало, що гуртожиток побудований у 1953 році і перебуває у незадовільному технічному стані, комунікації будинку застарілі та не можуть експлуатуватися без проведення капітального ремонту або реконструкції, технічний стан його конструкцій відноситься до ІІІ категорії технічного стану (непридатний до нормальної експлуатації) та до IV категорії технічного стану (аварійний). Таким чином, приміщення не відповідає встановленим законодавством України санітарним та технічним вимогам, а відтак є нежилим та не може використовуватись для проживання людей.
Зазначало, що ним як власником гуртожитку, з метою захисту життя та здоров`я його мешканців, а також запобігання можливого руйнування будівлі, яка знаходиться в аварійному стані, 20 серпня 2018 року прийнято рішення про виведення будівлі з експлуатації та її часткове від`єднання від комунікацій.
Посилалося на те, що за два місяці до виведення будівлі з експлуатації, починаючи з червня 2018 року, усім мешканцям гуртожитку запропоновано переселитися у відремонтовані та підготовлені для проживання кімнати
в гуртожитку на АДРЕСА_2, власником якого є позивач. Однак, листами від 30 січня 2019 року відповідач відмовилася переселитися у запропоноване житло.
Ураховуючи викладене, ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" просило виселити ОСОБА_1 з кімнати № НОМЕР_1 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , та переселити її в кімнату АДРЕСА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року у складі судді Кушнір С. І. позов ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" задоволено.
Виселено ОСОБА_1 з кімнати НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1 з наданням іншого жилого приміщення - кімнати АДРЕСА_3 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з підстав його обґрунтованості та того, що дії позивача як власника аварійного житла направлені на створення та забезпечення безпечних умов для проживання мешканців гуртожитку, непридатного для проживання та його реконструкції, захисту життя та здоров`я людей, запобігання можливого руйнування будівлі, не є порушенням прав відповідача, як мешканця гуртожитку, а дії по виселенню відповідача з цією метою, в контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), є виправданими та відповідають вимогам закону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року скасовано, у задоволенні позову ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що переселення відповідача із гуртожитку є допустимим лише у випадку прийняття рішення про визнання будівлі аварійною чи непридатною для проживання людей виконавчим органом відповідної місцевої ради на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку з наступним затвердженням сесією цієї ради. Такого рішення позивачем до суду надано не було. Зі змісту листа від 24 січня 2019 року № 00116 суд встановив, що позивач не обґрунтовує своє звернення метою дотриманням вимог статей 19, 20 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та не мотивує обставиною необхідності переселення мешканців будинку, що має статус гуртожитку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
У листопаді 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду суперечать фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказами. При вирішенні спору апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено положення ЦПК України, що призвело до незаконного скасування правильного рішення суду першої інстанції та прийняття незаконної постанови. Заявник указує, що апеляційним судом не враховано та не надано належної оцінки доказам, які беззаперечно свідчать про аварійність будівлі гуртожитку розташованого по АДРЕСА_1 та не враховано, що будівельні норми і стандарти мають пріоритет спеціальної норми права над загальною.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому вона просила залишити оскаржувану судову постанову без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно зі свідоцтвом про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 18 вересня 1998 року серія НОМЕР_2 ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" є власником гуртожитку на АДРЕСА_1, який побудовано у 1953 році (а.с.9, 10 т.1).
Встановлено, що відповідач проживає у кімнаті № НОМЕР_1 згаданого гуртожитку.
Відповідно до акта огляду приміщення гуртожитку від 11 квітня 2017 року, проведеного відповідно до наказу ПрАТ "Трест" Київміськбуд-2" від 06 квітня 2017 року, в момент обстеження будинок мав значні пошкодження: вертикальні та похилі тріщини, руйнування захисного шару бетону і оголення, корозія арматури несучих конструкцій залізобетонних балконних балок (а.с.11 т.1).
В приміщеннях загального користування - замокання, грибок, здуття штукатурки, корозія плит і балок перекриття.
При обстеженні внутрішніх приміщень також зафіксовані значні пошкодження.
З технічного паспорта на будинок від 27 грудня 2018 року, виготовленого ФОП " ОСОБА_2 ", в графі 21 "Характеристика будинку, допоміжних будівель та споруд" зазначено, що процент зносу будинку становить 81% (а.с.12-13 т.1).
Науково-технічним звітом з обстеження, визначення технічного стану конструкції та дослідження інженерно-геологічних умов в основі фундаментів гуртожитку за адресою: у АДРЕСА_1, від 26 червня 2018 року встановлено, що в обстеженій частині будівлі наявні наступні ділянки та конструкції категорій технічного стану: 3 - непридатні до нормальної експлуатації; 4 - аварійні (а.с.16-22 т.1).
Відповідно до акта санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта №4904-4 від 30 листопада 2018 року будівля не забезпечена гарячим водопостачанням та опалення, а санітарно-гігієнічний стан приміщень загального користування незадовільний. Також, на першому поверсі використовуються тільки окремі адміністративно-побутові приміщення, інші приміщення не експлуатуються, в зв`язку з незадовільним санітарно-технічним станом (а.с.25-26 т.1).
Наказом ПрАТ "Трест" Київміськбуд-2" від 01 червня 2018 року № 40 у зв`язку з незадовільним станом будівлі гуртожитку було вирішено організувати повідомлення мешканців про виведення будівлі з експлуатації з 17 серпня 2018 року та розробити комплекс заходів, пов`язаних з виведенням будівлі з експлуатації (а.с. 27-29 т.1).
Наказом ПрАТ "Трест" Київміськбуд-2" від 20 серпня 2018 року № 53 прийнято рішення про виведення будівлі з експлуатації та частково від`єднано від комунікацій (а.с.30 т.1).
Встановлено, що за два місяці до виведення будівлі з експлуатації, починаючи з червня 2018 року, всіх мешканців гуртожитку, в тому числі ОСОБА_1, листами від 06 червня 2018 року, 23 липня 2018 року, 14 вересня 2018 року, 20 листопада 2018 року та 04 січня 2019 року було повідомлено про реконструкцію гуртожитку та відключення з 17 серпня 2018 року від зовнішніх мереж електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення та виведення з експлуатації (а.с.31-36 т.1).
Цими ж листами відповідачці було запропоновано переселитися в кімнату НОМЕР_3 гуртожитку ПрАТ "Трест`Київміськбуд-2" по АДРЕСА_2 .
Пропозицію про переселення з гуртожитку по АДРЕСА_1, до кімнати АДРЕСА_3 за № 0018 від 04 січня 2019 року відповідач отримала особисто.
Листом від 30 січня 2019 року ОСОБА_1 повідомила ПрАТ "Трест "Київміськбуд-2" про відмову від переселення.
Листом від 24 січня 2019 року за № 00116 Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація була повідомлена позивачем про визнання жилого будинку за адресою: по АДРЕСА_1, таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і непридатним для проживання (нежилим), та просив визначитись щодо доцільності додаткового визнання жилого будинку по АДРЕСА_1 (1953 рік забудови) таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим).
Листом від 23 листопада 2018 року відповідач ОСОБА_1 повідомила позивача про відмову від переселення в запропоноване житло, посилаючись на те, що пропозиція позивача суперечить Загальній Декларації Прав Людини 1948 року, Міжнародному Пакту прав людини 1965 року, Європейській конвенції з прав людини, Рим 1950, ст. 7 Конституції України в частині забезпечення основоположних прав людини на житло. Відмовила позивачу у будь-яких правочинах з приводу спірної нерухомості до вирішення справ у судах держави Україна, та міжнародних судів, юрисдикція яких визнана Конституцією України (а.с. 37 т.1).
Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видало ПрАТ "Трест" Київміськбуд-2" повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, а також контрольну картку № 18090109-Сл на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період виконання підготовчих робіт з реконструкції гуртожитку (а.с.38,39 т.1).
Листом від 24 січня 2019 року за № 00116 Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація була повідомлена позивачем про визнання жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і непридатним для проживання (нежилим), та просив визначитись щодо доцільності додаткового визнання жилого будинку по АДРЕСА_1 таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим).
Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом за №056/920-3940 від 19 лютого 2019 року повідомлено, що позивач, як власник будівлі, самостійно приймає рішення щодо придатності такої будівлі до нормальної експлуатації (а.с.99 т.1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Предметом спору у справі, яка переглядається, є виселення відповідачів
з приміщення гуртожитку з наданням іншого житлового приміщення
в порядку статті 132 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР).
Питання правових підстав вселення, користування та виселення
з гуртожитків врегульовано статтею 132 ЖК УРСР, а також положеннями спеціального Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
Відповідно до частин першої, четвертої статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу. Дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 01 грудня 1991 року) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти (крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів організацій, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб).