Постанова
Іменем України
08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 365/698/19-ц
провадження № 61-14922св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Згурівська районна державна адміністрація Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Згурівська районна державна адміністрація Київської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 26 травня 2020 року у складі судді Денисенко Н. О.та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кулікової С. В., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Згурівська районна державна адміністрація Київської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, який належав померлій на праві приватної власності.
Він та ОСОБА_2 є спадкоємцями померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за заповітом від 07 травня 1996 року по 1/2 частки спадкового майна кожен. Вони у встановленому порядку прийняли спадщину. Інші спадкоємці відсутні.
Відповідно до рішення Згурівського районного суду Київської області від 10 листопада 2010 року у справі № 2-445/10 за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частку спірного житлового будинку, проте вона не має можливості та бажання оформляти свою частку у праві власності.
Зазначав, що нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на спірний житловий будинок.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частку спірного житлового будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 26 травня
2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, право власності на 1/2 частину житлового будинку, літера БТІ "А-1", 1968 року побудови, та на 1/2 частину господарських будівель та споруд, а саме: ганок, без літери, 1989 року побудови, погріб із шиєю, літера БТІ "Б", 1978 року побудови; літню кухню, літера БТІ "В", 1986 року побудови, сарай, літера БТІ "Г", 1986 року побудови, вбиральню, літера БТІ "Д", 1989 року побудови, колодязь, літера БТІ "№ 5", 1968 року побудови, які розташовані по АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Згурівського районного суду Київської області від 10 листопада 2010 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частку спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами як за спадкоємцем за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Цим рішенням суду встановлено, що спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 від 07 травня 1996 року в рівній частці є ОСОБА_1 .
Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку спірного житлового будинку, оскільки відсутні документи, які б підтверджували належність спірного будинку ОСОБА_3 . Позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірне майно в нотаріальній конторі, тому його право підлягає судовому захисту.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Згурівського районного суду Київської області від 26 травня
2020 рокузалишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем доведено, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, побудованими до 21 січня 1997 року, належав ОСОБА_3 на законних підставах і він є спадкоємцем за заповітом 1/2 частки спадкового майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення й залишити позов без розгляду.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає те, що: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо порушення порядку звернення до суду першої інстанції із позовною заявою та подання позовної заяви без дотримання вимог статей 175 та 177 ЦПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 365/698/19-ц із Згурівського районного суду Київської області.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, розглянули позовну заяву ОСОБА_1, яка не відповідає вимогам пункту 8 частини третьої статті 175, відповідно до якого позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, та частини сьомої статті 177 ЦПК України, згідно з якою до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача, що призвело до порушення судами норм процесуального права й ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.
Суди не врахували, що у додатку до позовної заяви у переліку документів відсутні документи, що підтверджують повноваження представника позивача, який підписав та подав її до суду, відтак, позовна заява не відповідає вимогам закону та підлягає залишенню без руху на стадії відкриття провадження без розгляду справи по суті.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржені судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Також зазначив, що позов до суду ним пред`явлено з додержанням норм процесуального права, що було перевірено судами при відкритті провадження у справі та подальшому судовому розгляді.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.