ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 817/1523/17
адміністративне провадження № К/9901/35970/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 817/1523/17
за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Укр-Петроль Плюс" Приватного підприємства "Укр-Петроль" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Укр-Петроль Плюс" Приватного підприємства "Укр-Петроль" на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Охрімчук І. Г., Капустинський М. М., Моніч Б. С.) від 07 лютого 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2017 року Дочірнє підприємство "Укр-Петроль Плюс" Приватного підприємства "Укр-Петроль" (далі - ДП "Укр-Петроль Плюс") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області), у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000821504 від 07 квітня 2016 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку на загальну суму 10 889,61 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розмір орендної плати за землю встановлено договорами оренди землі від 08 лютого 2002 року № 5, із змінами внесеними договором від 05 травня 2008 року № 438, та від 16 квітня 2002 року № 36, із змінами внесеними договором від 05 травня 2008 року № 439, укладеними з Рівненською міською радою, умови якого щодо повноти та своєчасної її сплати виконувались у повному обсязі. Вважає, що донарахування позивачу суми грошового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб за 2016 рік у більшому за 3-х відсотковий розмір нормативної грошової оцінки землі не відповідає положенням підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та є безпідставним.
Окремо позивач також звертає увагу й на те, що у ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області були відсутні законодавчо визначені підстави для проведення камеральної перевірки з урахуванням встановленого Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон № 71-VIII) мораторію на проведення перевірок, а тому прийняте на підставі такого акта перевірки рішення є незаконним.
3. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 квітня 2016 року № 0000821504, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку на загальну суму 10 889,61 грн.
Присуджено на користь ДП "Укр-Петроль Плюс" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1 600 грн.
4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено ДП "Укр-Петроль Плюс" у задоволенні позовних вимог.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 06 березня 2018 року ДП "Укр-Петроль Плюс"" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року залишити в силі.
6. 12 березня 2018 року касаційну скаргу ДП "Укр-Петроль Плюс" на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
7. Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито касаційне провадження, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2308/0/78-20 від 26 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у письмовому провадженні.
11. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до укладених ДП "Укр-Петроль Плюс" з Рівненською міською радою договорів оренди земельних ділянок від 07 лютого 2002 року № 5 та від 16 квітня 2002 року № 36, а також додаткових договорів від 23 квітня 2008 року в оренді у позивача перебувають дві земельні ділянки загальною площею 4000 кв. м строком на 49 років.
13. 21 березня 2016 року ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації ДП "Укр-Петроль Плюс" з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форм власності від 20 січня 2016 року № 9002406878.
14. За результатами камеральної перевірки податкової звітності відповідачем 21 березня 2016 року складено акт № 69/1504/30626338, в якому зафіксовано порушення позивачем положень статті 271, пункту 289.1 статті 289 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані у місті Рівне, за 2016 рік у розмірі 8 711,69 грн.
На думку податкового органу, позивачем не враховано та не сплачено орендну плату за землю у 2016 році у розмірі, встановленому пунктом 288.5 статті 288 ПК України, з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
15. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 квітня 2016 року №0000821504, яким збільшено суму грошового зобов`язання для позивача з орендної плати за земельну ділянку на загальну суму 10 889,61 грн, з яких 8 711,60 грн - основний платіж та 2 177,92 грн - штрафна (фінансова) санкція.
16. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що камеральна перевірка позивача 21 березня 2016 року проведена відповідачем всупереч встановленим чинним законодавством обмеженням на проведення перевірок протягом 2015- 2016 років, а відтак прийняте за наслідками такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому при прийнятті такого рішення суд першої інстанції виходив з того, що запроваджений мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення.
18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене податковим органом в межах повноважень та у спосіб визначений законом, а тому підстави для його скасування відсутні.
19. На обґрунтування такого висновку апеляційний суд зауважив, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого договором оренди розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
20. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню перевірки податкової звітності позивача були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки подання платником податків звітності до податкового органу є його згодою на проведення камеральної перевірки, а тому податкова звітність перевіряється суцільним рядком у відповідності до пункту 76.1 статті 76 ПК України.
21. При цьому апеляційний суд вказав на передчасність висновку суду першої інстанції щодо наявності обмежень на проведення податковим органом перевірки позивача у 2015 та 2016 роках, оскільки позивачем не підтверджено доказами наявності підстав для заборони проведення перевірки податкової звітності.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
23. За доводами скаржника, суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови залишив поза увагою той факт, що податковим органом не дотримано порядок проведення камеральної перевірки позивача, передбачений статтями 78, 79 ПК України.
Скаржник наголошує, що при проведенні перевірки податкова використовувала не тільки податкову декларацію з плати за землю, а й інші документи (витяги з нормативної грошової оцінки землі, договори оренди земельних ділянок), що свідчить про те, що фактично податковим органом було проведено документальну перевірку щодо повноти нарахування орендної плати земельну ділянку за 2016 рік.
24. При цьому у відповідності до пункту 3 розділу Закону № 71-VIII органи Державної фіскальної служби України у 2015 та 2016 роках могли проводити перевірки суб`єктів господарювання, незалежно від їх виду, за наявності таких обставин: у разі, якщо обсяг доходу суб`єкта господарювання перевищує 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік; за наявності дозволу Кабінету Міністрів України, судового рішення або постанови прокурора чи слідчого, прийнятою в межах кримінального провадження.