1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



11 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 805/1391/17-а

адміністративне провадження № К/9901/12018/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 805/1391/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Міністерства юстиції України, Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та відшкодування моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, постановлену в складі: головуючого судді Логойди Т.В., і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, ухвалену в складі: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ, відповідач-1), Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України (далі - Інститут права та післядипломної освіти МЮУ, відповідач-2) з вимогами:

1.1. визнати протиправними дії відповідачів щодо вимоги надсилання документів на проходження навчання з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів за адресою Міністерства юстиції України;

1.2. визнати протиправною бездіяльність Інституту права та післядипломної освіти МЮУ щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 12 листопада 2016 року;

1.3. зобов`язати Інститут права та післядипломної освіти МЮУ розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 листопада 2016 року та надати вмотивовану відповідь;

1.4. стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн, завдану відповідачами солідарно.

2. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, закрито провадження у справі в частині позовних вимог, звернутих до Інституту права та післядипломної освіти МЮУ.

3. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, уважав, що Інститут права та післядипломної освіти МЮУ у спірних правовідносинах не має ознак суб`єкта владних повноважень, адже у відносинах з позивачем будь-яких владних управлінських функцій не виконує.

4. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що справа у частині вимог позивача до Інституту права та післядипломної освіти МЮУ не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, а справу в частині закритих позовних вимог направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відсутність у відповідача-2 статусу суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

7. Позивач зауважує, що спір виник у відносинах, пов`язаних з допуском до професії приватного виконавця, що за своїм характером і змістом є публічно-правовими. Водночас відповідач-2 у цих відносинах установлює процедуру допуску до навчання, перелік необхідних документів, вартість навчання та його строк, а також видає свідоцтво про проходження навчання, яке є офіційним документом.

8. Позивач доводить, що такі повноваження відповідача-2 мають очевидний управлінський характер, що в поєднані з публічно-правовим характером спірних правовідносин свідчить про необхідність розгляду спору у згаданій частині в порядку адміністративного судочинства.

9. Відповідачі правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.

10. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Шарапі В.М., суддям Бевзенку В.М., Данилевич Н.А .

11. Ухвалою Верховного Суду 06 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

12. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 24 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

13. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

14. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

16. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

17. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

18. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.

19. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

20. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи/

21. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

22. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.


................
Перейти до повного тексту