ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 160/1511/19
адміністративне провадження № К/9901/26806/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №160/1511/19
за позовом приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року, прийняте в складі: головуючого судді Єфанової О.В., і на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року, ухвалену в складі: головуючого судді Дурасової Ю.В., Баранник Н.П., Божко Л.А.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 (далі - позивачка, приватний нотаріус ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, МЮУ) з вимогами: визнати протиправним і скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Комісія) за результатами розгляду скарги директора Приватного підприємства Фірма "АМН транс" (далі - ПП Фірма "АМН транс") ОСОБА_3. від 25.01.2019 в частині рішення про тимчасове блокування доступу приватному нотаріусу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці; визнати протиправним і скасувати наказ МЮУ від 28.01.2019 №240/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині тимчасового блокування доступу приватному нотаріусу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці.
2. На обґрунтування вимоги позивачка зазначила, що оскаржувані висновок і наказ складено (прийнято) відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема Комісія, в порушення 9, 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, і пункту 3 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37, не повідомила приватного нотаріуса ОСОБА_1. у спосіб передбачений законом про день розгляду скарги, не надала копії такої скарги та доданих до неї документів не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті, не повідомила суб`єкта оскарження про свої висновки для можливості їх оскарження.
3. Також позивачка вказує на те, що в порушення 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, під час розгляду скарги по суті Комісія не встановила відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги скаржника - директора ПП Фірма "АМН транс" ОСОБА_3. - в частині здійснення реєстраційних дій саме приватним нотаріусом ОСОБА_1.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 21 січня 2019 року Комісією відбувся розгляд скарги директора ПП Фірма "АМН ТРАНС" ОСОБА_3. від 12.12.2018 №12/2, зареєстрованої в МЮУ 20.12.2018 за №40442-33-18 (із доповненнями до неї від 15.01.2019 №15/2 та від 22.01.2019 №22/2, зареєстрованими в МЮУ за №2107-33-19 та №2279-33-19), на рішення та дії, пов`язані з проведенням змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно ПП Фірма "АМН транс".
5. Висновком Комісії від 25.01.2019 було рекомендовано: задовольнити скаргу ПП Фірма "АМН ТРАНС" від 12.12.2018 №12/2, з доповненнями до неї від 15.01.2019 та 22.02.2019 у повному обсязі, скасувати оскаржувані рішення про державну реєстрацію від 11.12.2018 за №44530944, №44531296, №44532559, прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_1., і тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці.
6. 28 січня 2019 року МЮУ, на підставі цього висновку, прийнято наказ №240/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", відповідно до якого скарги ПП Фірма "АМН ТРАНС" задоволено у повному обсязі, оскаржувані рішення про державну реєстрацію від 11.12.2018 за №44530944, №44531296, №44532559, прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_1., були скасовані, а пунктом 4 цього наказу заблоковано приватному нотаріусу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці.
7. Не погоджуючись із такими висновком і наказом в частині рішення про тимчасове блокування доступу приватному нотаріусу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці, позивачка оскаржила їх до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано пункт 4 наказу МЮУ від 28.01.2019 №240/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", згідно з яким вирішено "заблокувати доступ приватному нотаріусу Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 4 (чотири)". У решті позовних вимог відмовлено.
9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем не подано до суду будь-яких доказів того, що під час розгляду скарги директора ПП Фірма "АМН ТРАНС" ОСОБА_3 по суті запрошувалась позивачка, що їй повідомлялося про час та місце розгляду скарги, що їй направлялася копія скарг і доданих до них документів. Відповідачем також не подано суду будь-яких доказів на обґрунтування законності рішення МЮУ щодо притягнення приватного нотаріуса до відповідальності та блокуванні їй доступу до Реєстру речових прав на нерухоме майно.
10. Водночас судами попередніх інстанцій зазначено, що висновок Комісії від 25.01.2019, який складений за наслідками розгляду по суті скарги директора ПП Фірма "АМН ТРАНС" ОСОБА_3. від 12.12.2018 №12/2, зареєстрованої в МЮУ 20.12.2018 за №40442-33-18 (із доповненнями до неї від 15.01.2019 та від 22.01.2019, зареєстрованими в МЮУ за №2107-33-19 та №2279-33-19) за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер, містить лише обставини, встановлені в ході перевірки відповідних обставин скарги, а отже, не є обов`язковим для прийняття МЮУ наказу відповідно до цього висновку, при цьому зазначений висновок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні закону і не створює для особи обов`язків і наслідків за результатами його прийняття.
V. Провадження в суді касаційної інстанції
11. 23 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга МЮУ на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року і на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року.
12. У касаційній скарзі відповідач, не погоджуючись із рішенням суддів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
13. Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що з використанням облікових даних (паролю доступу та електронного ключа) приватного нотаріуса ОСОБА_1 було вчинено реєстраційні дії з порушенням норм чинного законодавства. Рішення МЮУ у вигляді тимчасового блокування приватному нотаріусу ОСОБА_1 доступу до Реєстру речових прав на нерухоме майно є дискреційним правом органу державної влади. Саме таким рішенням МЮУ досягнуто оптимального рішення у справі, максимально повно забезпечуючи досягнення встановлених цілей.
14. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
15. Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
16. Позивачка скористалася своїм правом і надіслала до суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на висновки та установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, просила відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
17. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унесені зміни.
18. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
19. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
20. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
22. Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
23. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.
24. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону №1952-IV нотаріус є державним реєстратором.
25. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначено статтею 37 Закону №1952-IV.
26. Так, частиною першою статті 37 Закону №1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до МЮУ, його територіальних органів або до суду.
27. МЮУ розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір) (пункт 1 частини другої статті 37 Закону №1952-IV).
28. Згідно з частиною шостою статті 37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги МЮУ та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
29. У рішенні МЮУ чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.
30. Відповідно до частини дев`ятої статті 37 Закону №1952-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів МЮУ визначається Кабінетом Міністрів України.
31. На виконання вказаного припису, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 2 якого визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються МЮУ або відповідним територіальним органом.
32. Положеннями пункту 3 Порядку №1128 визначено, що розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
33. Відповідно до пункту 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.