ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа №802/3928/15-а
адміністративне провадження №К/9901/6735/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Воробйової І.А., суддів Богоноса М.Б., Слободонюка М.В., і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Ватаманюка Р.В., суддів Мельник-Томенко Ж.М., Сторчака В.Ю.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області щодо виплати йому суддівської винагороди і компенсації за невикористану відпустку;
- зобов`язати Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити йому суддівську винагороду за квітень-липень 2015 року і по день звільнення - 05 серпня 2015 року, а також компенсацію за невикористану відпустку 98 днів із урахуванням посадового окладу та доплати за вислугу років і виплачених за цей період сум.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року - без змін.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при нарахуванні та виплаті позивачеві у спірний період суддівської винагороди, а також при звільненні компенсації за невикористані відпустки, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із постановами судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані постанови судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, прийнятими із порушенням норм матеріального і процесуального права. ОСОБА_1 посилається на рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 та зазначає, що після досягнення 65-річного віку він не здійснював правосуддя і не був звільнений через обставини, що від нього не залежали, а суди відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повинні були задовольнити позовні вимоги і зобов`язати відповідачів повести йому відповідний перерахунок суддівської винагороди та компенсації за невикористані відпустки.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Державною судовою адміністрацією України і Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Вінницькій області подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року - без змін, оскільки вони, на думку відповідачів, прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. ухвалою від 12 березня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року №557/0/78-19 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А.
10. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 09 лютого 2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 11 лютого 2021 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
11. ОСОБА_1 з 15 травня 1983 року працював на посаді судді Оратівського та Крижопільського районних судів Вінницької області.
12. 03 червня 2014 року в зв`язку із досягненням 12 вересня 2014 року 65-річного віку ОСОБА_1 завчасно звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про відставку.
13. 12 вересня 2014 року ОСОБА_1 досягнув 65-річного віку і з наступного дня в нього закінчились повноваження судді щодо здійснення правосуддя.
14. Постановою Верховної Ради України від 16 липня 2015 року №636-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.
15. Наказом в.о. голови Крижопільського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2015 року №54-ос ОСОБА_1 з 05 серпня 2015 року відраховано із штату суддів. Відділу планово-фінансової діяльності, обліку та звітності наказано провести розрахунок і виплатити позивачеві компенсацію за невикористану: щорічну основну відпустку (за період роботи з 15 травня 2013 року по 15 травня 2014 року) тривалістю 32 календарних дні; щорічну основну відпустку (за період роботи з 15 травня 2014 року по 15 травня 2015 року) тривалістю 42 календарних дні; додаткову відпустку (за період роботи з 15 травня 2014 року по 15 травня 2015 року) тривалістю 15 календарних днів; частину щорічної основної відпустки (за період роботи з 15 травня 2015 року по 04 серпня 2015 року) тривалістю 9 календарних днів.
16. З квітня 2015 року по день звільнення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 суддівської винагороди застосовувались приписи частин третьої і десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VІ) у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, чинного з 29 березня 2015 року, (далі - Закон №192-VIII) - суддівська винагорода складалася із посадового окладу в розмірі 12180 грн, тобто 10 мінімальних заробітних плат. При звільненні позивач отримав компенсацію за невикористані відпустки виходячи із розміру його суддівської винагороди за останні 12 календарних місяців роботи, без урахування доплати за вислугу років.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі досягнення суддею шістдесяти п`яти років.
19. Відповідно до статті 100 та частини першої статті 102 Закону №2453-VI (у редакції, чинній на час досягнення позивачем 65-річного віку) суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції. Суддя звільняється з посади за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п`яти років.
20. За приписами частини четвертої статті 113 Закону №2453-VІ (у редакції Закону №192-VIII) у разі якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може здійснювати свої повноваження щодо здійснення правосуддя з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п`яти років.
21. Норму аналогічного змісту містив і Закон №2453-VI у редакції, чинній на час досягнення позивачем 65-річного віку, - частина четверта статті 102.
22. Згідно із частинами першою-третьою статті 133 Закону №2453-VI (у редакції Закону №192-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.