ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/12170/16
адміністративне провадження № К/9901/39583/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р,Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2017 (головуючий суддя - Шрамко Ю.Т., судді: Вєкуа Н.Г., Федочук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі №826/12170/16.
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку позивача (№ НОМЕР_1 ) у системі електронного адміністрування ПДВ з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджуються та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, в рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 33 044 946, 96 грн. з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет;
зобов`язати Державну фіскальну службу України зарахувати шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку позивача (№ НОМЕР_1 ) у системі електронного адміністрування ПДВ платника кошти у сумі 33 044 946, 96 грн. відповідно до договорів № 1023/21 від 15.12.2015, № 5/375/10 від 22.12.2015, № 38/375 від 26.11.2015, № 5/375/14 від 24.12.2015, № 375Е/247 від 22.12.2015, № 375Е/245 від 22.12.2015, № 5/375/13 від 24.12.2015, № 375Е/246 від 22.12.2015 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 913).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДФС України оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування доводів касаційної скарги ДФС України посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права: пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, позивач отримав субвенції: у сумі 12 983 300,00 грн. згідно з договором від 26.11.2015 № 38/375 про організацію взаєморозрахунків; у сумі 2 592 337,32 грн. згідно з договором від 07.12.2015 № 375Е/219, у сумі 4 041 864,00 грн. згідно з договором від 15.12.2015 № 1013/21, у сумі 18 667 889,00 грн. згідно з договором від 15.12.2015 № 1023/21, у сумі 26 041,38 грн. згідно з договором від 22.12.2015 № 375Е/245, у сумі 3 680 879,01 грн. згідно з договором від 22.12.2015 № 5/375/9, у сумі 41 609,40 грн. згідно з договором від 22.12.2015 № 375Е/246, у сумі 4 917 320,99 грн. згідно з договором від 22.12.2015 № 5/375/10, у сумі 302 111,55 грн. згідно з договором від 22.12.2015 № 375Е/247, у сумі 1 976 378, 79 грн. згідно з договором від 24.12.2015 № 5/375/13, у сумі 1 999 821,21 грн. згідно з договором від 24.12.2015 № 5/375/14 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375.
Відповідні суми направлені позивачем на погашення податкового боргу з ПДВ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних платіжних доручень.
З урахуванням постанови Кабінету міністрів України від 04.06.2015 № 375, за рахунок субвенцій, відповідно до перелічених вище договорів, позивач перерахував до державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ кошти у сумі 51 229 552,65 грн. Зі сплачених 51 229 552, 65 грн. відповідачем зараховано шляхом поповнення рахунку позивача (№ НОМЕР_1 ) у системі електронного адміністрування ПДВ у сумі 18 184 605, 69 грн.
В той же час, субвенції у сумі 33 044 946, 96 грн. не були зараховані на рахунок позивача у системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується витягами з системи електронного адміністрування ПДВ.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не було вчинено дій, передбачених нормами податкового законодавства, оскільки отримані ПАТ "Центренерго" бюджетні кошти у вигляді субвенції не знайшли свого відображення на електронному рахунку підприємства в системі електронного адміністрування з ПДВ.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Розрахована сума податку за зареєстрованими податковими накладними повинна бути більшою або дорівнювати сумі коштів, що знаходяться на електронному рахунку такого платника. Інакше, у разі, якщо загальна сума податку, визначена в зареєстрованих податкових накладних платника податку є більшою, ніж сума, електронного рахунку в системі електронного адміністрування з ПДВ, або сума коштів такого рахунку має від`ємний показник, то у платника податку на додану вартість виникає обов`язок поповнення свого електронного рахунку для реєстрації податкових накладних на відповідну суму.
Відповідно до положень пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.