ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 640/6710/20
адміністративне провадження № К/9901/27221/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/6710/20
за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Кабінету Міністрів України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Єгорової Н.М., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Секретаріату Кабінету Міністрів України (далі - відповідач, Секретаріат КМ України), в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії Секретаріату КМ України щодо направлення листом від 17 березня 2020 року № 17-20/796 його запиту на інформацію від 16 березня 2020 року до Служби безпеки України;
1.2. зобов`язати Секретаріат КМ України повторно розглянути його запит на інформацію від 16 березня 2020 року протягом 5 робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є розпорядником публічної інформації в розумінні статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI, а тому протиправно направлено його запит на інформацію на розгляд до Служби безпеки України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправними дії Секретаріату КМ України щодо направлення листом від 17 березня 2020 року №17-20/796 запиту на інформацію ОСОБА_1 від 16 березня 2020 року до Служби безпеки України; зобов`язано Секретаріат КМ України повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 16 березня 2020 року протягом 5 днів з дня набрання рішенням законної сили.
4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, надсилаючи позивачу лист від 17 березня 2020 року № 17-20/796, не вказав у ньому висновків про наявність визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI передумов для можливості обмеження доступу до запитуваної позивачем інформації, а тому наявні правові підстави для зобов`язання Секретаріату КМ України повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 16 березня 2020 року.
5. Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року апеляційну скаргу Секретаріату КМ України задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Секретаріату КМ України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю.
7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Секретаріат КМ України не є розпорядником запитуваної заявником інформації, розробником якої є Служба безпеки України, оскільки за своїм статусом та колом повноважень не підпадає під розуміння органу державної влади та інших суб`єктів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Секретаріатом КМ України не допущено порушень вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI, а направляючи запит позивача для розгляду Службою безпеки України відповідач діяв у визначений чинним законодавством спосіб та в межах наданих повноважень, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
8. 22 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
9. В обґрунтування касаційного оскарження скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо абзацу другого частини другої статті 47 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та підпункту 1 пункту 1 постанови КМ України від 25 травня 2011 року № 583.
9.1. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права, вирішуючи правові питання від яких залежало правильне вирішення даного спору, а саме: чи може Секретаріат КМ України бути розпорядником інформації для цілей Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI; чи були у Секретаріату КМ України визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI підстави для направлення запиту на інформацію до іншого розпорядника; у який спосіб мав діяти Секретаріат КМ України, якщо запитувана інформація містить інформацію з обмеженим доступом.
9.2. На думку скаржника, відповідач не мав визначених Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI підстав для направлення запиту до іншого розпорядника. Звертав увагу на те, що скасування грифу "Для службового користування" не було обов`язковою умовою для розгляду його запиту.
10. 22 жовтня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 03 лютого 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позиція інших учасників справи
13. 19 листопада 2020 року від Секретаріату КМ України надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Вказують на те, що відповідно до частини другої статті 6, частини третьої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI та з урахуванням пункту 87 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736, листом від 17 березня 2020 року № 9185/0/2-20, запит позивача надіслано до Служби безпеки України для розгляду та надання інформації в установленому порядку. Наголошують, що запитувана постанова Уряду має гриф обмеження доступу "Для службового користування", який їй було присвоєно Службою безпеки України.
Установлені судами фактичні обставини справи
14. 16 березня 2020 року ОСОБА_1 електронною поштою направив до Секретаріату КМ України запит на інформацію, у якому просив надати копію постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, а також усіх актів Кабінету Міністрів України, якими вносилися зміни до вказаної постанови.
15. Листом від 17 березня 2020 року № 17-20/796 Секретаріат КМ України поінформував позивача про те, що вказаній постанові присвоєно гриф "Для службового користування", та скерував запит позивача для розгляду до Служби безпеки України.
16. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Нормативне регулювання
17. За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно зі статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
19. Статтею 20 зазначеного Закону визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
20. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (стаття 21 Закону № 2657-XII).
21. Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (Закон - № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
22. Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (стаття 3 Закону № 2939-VI).
23. Частиною другою статті 1 Закону № 2939-VI передбачено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
24. Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 Закону № 2939-VI згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
25. Частиною 1 статті 9 Закону № 2939-VI передбачено, що до службової відносить інформацію: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
26. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф" для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону (частина друга статті 9 Закону № 2939-VI).