ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 640/14623/20
адміністративне провадження № К/9901/34243/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М., Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 640/14623/20
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби якості освіти України,
третя особа - Спеціалізована школа ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва,
про визнання протиправними та скасування наказу і посвідчення на перевірку, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою адвоката Вітко Олександра Юрійовича в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року (у складі судді Скочок Т.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року (у складі колегії суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., Степанюка А.Г.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби якості освіти України (далі - відповідач), за участю третьої особи - Спеціалізована школа ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва (далі - третя особа, СШ № 159), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби якості освіти України про позапланову перевірку Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва від 26 листопада 2019 року № 01-12/96;
- визнати протиправним та скасувати посвідчення (направлення) № 01-37/33 Державної служби якості освіти України;
- визнати протиправними дії Державної служби якості освіти України щодо призначення та проведення заходу державного нагляду (контролю) позапланової виїзної перевірки, здійсненої на підставі наказу від 26 листопада 2019 року № 01-12/96 та посвідчення (направлення) № 01-37/33 у період з 27 по 29 листопада 2019 року у Спеціалізованій школі ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що обставини щодо проведення Державною службою якості освіти України позапланового заходу державного нагляду (контролю) Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва стосується прав позивача на працю. Крім того, за твердженням позивача, у спірному наказі не зазначено предмет перевірки, у відповідача відсутні повноваження на зобов`язання надавати вказівки, видавати накази чи розпорядження позивачу, як директору школи, з урахуванням того, що направлення на проведення перевірки містить підставу для її проведення, не передбачену положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" 05 квітня 2007 року № 877-V (далі- Закон № 877-V).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, провадження у справі закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач звернувся до адміністративного суду з метою захисту своїх трудових прав внаслідок незаконного, на його думку, звільнення, з огляду на результати перевірки, проведеної на підставі оскаржуваного наказу. Вказане у своїй сукупності свідчить про існування трудового спору, що виключає розгляд даної справи у порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, адвокат Вітко Олександр Юрійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 14 грудня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 640/14623/20, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Учасники справи до суду касаційної інстанції письмових клопотань не подавали.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною службою якості освіти України прийнято наказ від 26 листопада 2019 року № 01-12/96 "Про позапланову перевірку спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва", яким, відповідно до Закону № 877-V, підпункт 7 пункту 4 Положення про Державну службу якості освіти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року № 168 (далі - Постанова КМУ № 168), з метою розгляду звернення ОСОБА_2, погодження Міністерства освіти і науки України від 18 жовтня 2019 року № 1/12-5615, визначено здійснити у період з 27 по 29 листопада 2019 року позапланову виїзну перевірку Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва з питань додержання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти.
На підставі цього наказу Державною службою якості освіти України видано посвідчення (направлення) № 01-37/33, а також складено акт від 29 листопада 2019 року № 01-12/96-02-06/1 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти.
В подальшому, на підставі висновків перевірки позивача звільнено з посади директора школи як такого, що не відповідає займаній посаді.
Наведене обумовило звернення позивача до суду з даним позовом
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та вважає, що даний спір є публічно-правовим, адже оскаржуються правові відносини, які виникли у зв`язку з призначенням спірної перевірки та законністю її проведення, а не у зв`язку з законністю проведення атестації чи звільнення позивача.
20 січня 2021 року від відповідача надійшло заперечення, в якому Державна служба якості освіти України просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити рішення попередніх інстанцій без змін, оскільки наведені позивачем доводи, нібито про порушення його публічних прав та інтересів є абстрактними та свідчать лише про його незгоду зі звільненням з посади директора школи № 159, що не є тотожними порушенню публічних прав та інтересів.
НОРМИ ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про вирішення питання правомірності наказу Державної служби якості освіти України про позапланову перевірку Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва від 26 листопада 2019 року №01-12/96, виданого на його підставі посвідчення (направлення) № 01-37/33 та реалізації даного наказу шляхом призначення та проведення перевірки Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва, яка призначена та проведена на підставі положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", про що безпосередньо зазначено в оскаржуваному наказі.