ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16254/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В. В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новатех"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020
у складі колегії суддів: А. І. Мартюк - головуючий, О. М. Гаврилюк, С. О. Алданова
та на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2020
суддя: Я. В. Маринченко
за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі:
1. Кабінету Міністрів України;
2. Міністерства оборони України
до
1. Державного підприємства "Управління капітального будівництва та інвестицій";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новатех"
про визнання недійсним договору
за участю представників учасників:
позивача-1: О.В. Юрченко
позивача-2: Ю.О. Бабко
відповідача-1: М.М. Березинська-Постоловська
відповідача-2: Р.Ф. Аракелян
прокуратури: А.В. Гавловська
ВСТАНОВИВ:
1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
Заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Управління капітального будівництва та інвестицій", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новатех" про визнання недійсним додаткового договору від 10.07.2007 № 11/06/10 про пайову (дольову) участь у будівництві.
Позовні вимоги мотивовані відсутністю у відповідачів прав на укладення додаткового договору, оскільки землі оборони знаходяться в управлінні та користуванні Міністерства оборони України, а власником земель оборони є держава в особі Кабінету Міністрів України. Військове майно може відчужуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України за пропозицією Міністерства оборони України.
Звернення прокурора до суду з позовом обумовлене неналежним здійсненням позивачами своїх повноважень щодо судового захисту порушених інтересів держави, оскільки ні Міністерство оборони України, ні Кабінет Міністрів України не вживають відповідних заходів.
2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2020 у справі № 910/16254/19, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020, позов Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України про визнання недійсним договору в частині вимог, пред`явлених в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, залишено без розгляду.
Судові рішення мотивовані тим, що прокурором в порушення приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" не доведено факту отримання прокурором письмової вказівки чи наказу Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника на представництво прокурором в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України до моменту подання вказаного позову.
Крім того, суди вказали на відсутність у матеріалах справи доказів, які в свідчили про неналежне виконання Кабінетом Міністрів України повноважень.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новатех" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі № 910/16254/19 та залишити без розгляду позов Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши факт ненадання прокурором доказів отримання вказівки чи наказу Генерального прокурора або першого заступника або заступників на стадії підготовчого провадження у справі, зобов`язаний був застосувати п. 1 ч. 2 ст. 185, п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та залишити позов заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України без розгляду, а не залишати без розгляду лише частину позовних вимог Кабінету Міністрів України.
ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Новатех" зазначає, що підписання позову особою, яка не мала права його підписувати, встановлює юридичну процесуальну невідповідність позову в цілому як єдиної уніфікованої документальної підстави звернення до суду.
Також скаржник вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених в постанові Верховного Суду у справі № 910/13720/19, в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону просить залишити касаційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Новатех" без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі № 910/16254/19 - без змін.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.