ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 910/994/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця",
представник позивача - Пегза К.К., адвокат (довіреність від 27.10.2020 № 1229),
відповідач - товариствj з обмеженою відповідальністю "Торум",
представник відповідача - Новікова В.О., адвокат (ордер від 20.12.2020 № 705487),
третя особа - приватне акціонерне товариство "Пласке",
представник третьої особи - Бондар О.М., адвокат (довіреність від 09.12.2020 № 1220/1212-19),
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця),
на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2020 (головуючий суддя Данилова М.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 (головуючий Корсак В.А., судді: Євсіков О.О. і Алданова С.О.)
у справі № 910/994/20
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" (далі - Товариство)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Пласке" (далі - Підприємство),
про стягнення коштів.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Залізниця звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Підприємства, про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 6 051 288,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не виконало належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки від 11.09.2019 № ЦЗВ-14-04219-01 (далі - Договір), зокрема порушило вимоги пунктів 1.1 та 3.5 Договору щодо строків поставки товару.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані недоведеністю Залізницею тих обставин, на які вона посилалася в обґрунтування своїх вимог, зокрема належними та допустимими доказами не доведено порушення строків поставки товару за умовами Договору саме з вини Товариства.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Залізниця звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанцій, неправильно застосував норми матеріального права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (редакція 2010 року) з урахуванням необхідності обов`язкового врахування визначального характеру складання місячного плану на подачу вагонів та строків оформлення електронних заявок вантажовідправниками.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від Підприємства відзив на касаційну скаргу не надходив.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 05.01.2021 № 29.3-02/136 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Колос І.Б. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/994/20, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 11.09.2019 Залізницею (Замовник) та Товариством (Постачальник) укладено Договір.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Замовник прийняти та оплатити нафту і дистиляти (дизельне паливо), вказане в подальшому "Товар", найменування, марка та кількість якого вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору, на умовах, що викладені в цьому договорі.
Згідно з пунктом 2.1 Договору ціна на товар, який продається за цим договором, встановлюється у національній валюті України - гривні, на умовах FCA (Франко-перевізник) станція відправлення в межах України із подальшим направленням за реквізитами вантажоодержувача, які вказуються у рознарядках замовника (відповідно до вимог ІНКОТЕРМС ред. 2010), і включає: вартість товару, всі податки та збори, що встановлені українським законодавством, у тому числі ПДВ, які вказуються в специфікаціях до даного договору.
У специфікації № 1 до Договору сторони погодили, зокрема, найменування товару - паливо дизельне, кількість - 10 000,00 т, ціну однієї тонни - 20 249,9999 грн, вартість товару складає - 202 499 999,35 грн, крім того, ПДВ 20% - 37 266 827,07 грн, на загальну суму 242 999 999,00 грн, умови поставки [FCA (Франко-перевізник)], термін поставки [протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня надання рознарядки] та умови оплати.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що Постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах FCA (Франко- перевізник) станція відправлення в межах України (відповідно до вимог ІНКОТЕРМС ред. 2010), пункт призначення за реквізитами вантажоодержувача, які вказуються в рознарядках Замовника.
Відповідно до пункту 3.2 Договору Постачальник здійснює поставку товару партіями протягом терміну дії Договору, тільки при наявності рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника прийняти товар.
Згідно з пунктом 3.4 Договору Замовник протягом 1 (одного) робочого дня з моменту надання Постачальнику рознарядки забезпечує оформлення наказів або телеграфних розпоряджень АТ "Укрзалізниця" на станцію відправлення, відповідно до умов поставки і вказаних у рознарядці Замовника реквізитів вантажоодержувачів.
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що Постачальник здійснює відвантаження товару протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня надання рознарядки.
Відповідно до пункту 3.7 Договору поставка товару підтверджується актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі складається на підставі накладної (залізничної) та підписується, за умови надання Постачальником передбачених цим пунктом документів.
Згідно з пунктом 3.9 Договору датою поставки товару вважається дата відправлення цього товару, що підтверджується штампом станції відправлення в межах України на накладній (залізничній), на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, які вказуються у рознарядці Замовника.
Пунктом 12.2 Договору передбачено, що строк дії даного Договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2019. Проте в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов`язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання.
Залізниця направила на адресу Товариства рознарядку (дозвіл) на відвантаження продукції від 26.11.2019 № ЦЗВ-20/3992 засобами поштового зв`язку цінного листа з описом вкладення та сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (E-mail).
Однак, на думку Залізниці, Товариство неналежним чином виконало свої зобов`язання за Договором, чим порушило вимоги пунктів 1.1 та 3.5 Договору, а саме порушило строки поставки товару.
Зважаючи на пункт 9.4 Договору, в якому зазначено, що за порушення строків постачання Постачальник оплачує Замовнику штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк Товару, а за прострочення понад 15 днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від суми непоставленого в строк Товару за кожний день прострочення, Залізниця нарахувала Товариству штрафні санкції у сумі 6 051 288,08 грн.
З метою досудового врегулювання спору, відповідно до розділу 10 Договору, Залізниця звернулась до Товариства з претензією від 13.12.2019 № ЦЗВ-20/4389 про сплату штрафних санкцій за порушення термінів постачання товару у розмірі 6 051 288,08 грн. (40 341 920, 50 грн. - вартість товару поставленого з порушенням строків * на 15% - штраф).
Листом від 26.12.2019 № 26-12/2019/20 Товариство заперечувало проти наявності підстав для нарахування штрафних санкцій.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 6 051 288,08 грн.
Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з пунктом 12.1 Договору все, що обумовлено цим договором, регулюється чинним законодавством України і міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року (далі - ІНКОТЕРМС-2010).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтями 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 525, частини першої статті 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною четвертою статті 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Згідно з умовами статті А.4 ІНКОТЕРМС-2010 FCA (Франко-перевізник) продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.
Поставка вважається здійсненою, зокрема, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.
Статтею А.5 ІНКОТЕРМС-2010 FCA (Франко-перевізник) передбачено, що Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4
Відповідно до статті Б.5 ІНКОТЕРМС-2010 FCA (Франко-перевізник) покупець зобов`язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару:
- з моменту, коли він є поставленим у відповідності з статтею А.4;