ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 922/4209/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Ковальової Л. В. (адвокат),
відповідача - не з`явилися,
третіх осіб - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 (суддя Аюпова Р. М.) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 (судді: Бородіна Л. І. (головуючий), Геза Т. Д., Лакіза В. В.) у справі
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Зоря"
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1, 2. ОСОБА_2, 3. ОСОБА_3,
про визнання права користування ділянкою.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У грудні 2019 року Селянське (фермерське) господарство "Зоря" (далі - СФГ "Зоря") звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Держгеокадастр) про:
- визнання за СФГ "Зоря" права постійного користування земельною ділянкою площею 50,20 га в межах згідно з планом, розташованою на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яку було надано ОСОБА_4 відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії IV - ХР № 000084, виданого 04.10.1999, Р№ 114 на підставі рішення Шевченківської районної ради від 14.05.1999;
- визнання недійсним наказу Держгеокадастру від 05.08.2019 № 6616-СГ "Про впорядкування земельно-облікових відомостей".
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з моменту реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи обв`язки землекористувача земельної ділянки несе створене ОСОБА_4 СФГ "Зоря", а не фізична особа засновник, на ім`я якої видано державний акт на право постійного користування землею. У зв`язку з чим, на думку позивача, смерть фізичної особи засновника жодним чином не впливає на можливість користування СФГ "Зоря" земельною ділянкою на праві постійного користування, яке відповідач не визнає.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що єдиним належним і допустимим доказом належності спірної земельної ділянки тій чи іншій особі є наявність правовстановлюючого документа. Громадянин ОСОБА_4, який отримав у постійне користування спірну земельну ділянку та акт на право постійного користування землею від 04.10.1999, за життя не скористався наданим йому правом на переоформлення свого постійного права користування земельною ділянкою, а законодавством не передбачено автоматичного переходу такого права постійного користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, після смерті землекористувача до будь-якої фізичної чи юридичної особи, оскільки зазначене вище право особи припиняється з її смертю. Громадянин ОСОБА_4 помер ще 03.06.2009, тобто більше ніж 10 років потому, з цього моменту СФГ "Зоря" не вчиняло жодних дій щодо належного оформлення права на земельну ділянку. Крім того, суд зазначив, що позивач не надав документів на підтвердження наявності у фермерського господарства оформленого права постійного користування спірною земельною ділянкою.
У частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним оспорюваного наказу Держгеокадастру місцевий господарський суд дійшов висновку, що ці вимоги є похідними від вимог щодо визнання за позивачем права постійного користування на земельну ділянку, яка є предметом даного спору, а отже, також не підлягають задоволенню.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що земельна ділянка, яка є предметом позову у цій справі, станом на час розгляду справи поділена, внаслідок чого сформовано інші земельні ділянки, яким присвоєно інші кадастрові номери та які надано у власність фізичним особам. Тобто, земельна ділянка, про визнання права постійного користування якою за позивачем подано позов у цій справі, не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки, а тому припинилось існування цієї земельної ділянки в дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом визнання за СФГ "Зоря" права постійного користування земельною ділянкою площею 50,20 га в межах згідно з планом.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов СФГ "Зоря" задоволено.
Постанову аргументовано тим, що з моменту реєстрації СФГ "Зоря" землекористувачем земельної ділянки, яка була надана громадянину ОСОБА_4 для ведення фермерського господарська, стало безпосередньо СФГ "Зоря". Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, у редакції Закону від 05.08.2019, на момент прийняття оспорюваного наказу), перелік яких є вичерпним. У разі смерті громадянина (засновника СФГ) відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яку було надано засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку. Дії органів державної влади, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі Держгеокадастр просить постанову скасувати, мотивувальну частину рішення змінити, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 та від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 (щодо вичерпності підстав припинення права постійного користування, визначених нормами статей 141 Земельного кодексу України) та застосованого судом апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні.
Узагальнені доводи інших учасників справи
7. СФГ "Зоря" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.
Відзиву на касаційну скаргу від третіх осіб до суду не надійшло.
Розгляд справи
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Держгеокадастру на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у справі № 922/4209/19 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 02.02.2021.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. Рішенням Шевченківської районної ради народних депутатів V сесії XXIII скликання від 14.05.1999 "Про відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 у постійне користування для ведення селянського господарства" на підставі Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" вилучено з земель запасу розташовану на території Борівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 50 гектарів та надано її у постійне користування ОСОБА_4 для ведення селянського господарства; дозволено новоствореному селянському господарству виготовити державний акт на право постійного користування землею.
10. На підставі рішення Шевченківської районної ради народних депутатів від 14.05.1999 № 9 ОСОБА_4 надано у постійне користування земельну ділянку 50,20 га в межах згідно з планом для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії IV-ХP № 000084.
11. 29.10.1999 Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області зареєстровано статут СФГ "Зоря", згідно з положеннями якого зазначене товариство створено відповідно до Закону України "Про господарські товариства", рішення V сесії ХХІІІ скликання Шевченківської районної ради Харківської області від 14.05.1999 та на підставі державного акта на право постійного користування землею від 06.10.1999 № 114.
12. Відповідно до пункту 2.1 статуту СФГ "Зоря" засновником господарства є ОСОБА_4
13. 29.10.1999 СФГ "Зоря" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14731200000000066.
14. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть від 03.06.2009 серії НОМЕР_1 .
15. 17.02.2010 Державним реєстратором Шевченківської районної адміністрації за номером 14731050008000066 зареєстровано статут СФГ "Зоря" в новій редакції, за змістом якого, селянське (фермерське) господарство створене на необмежений строк, засновником і головою якого стала ОСОБА_5 (пункт 1.2); землі господарства складаються з земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, шляхом надання їх в користування або передачі їх у приватну власність (пункт 6.1).
16. Наказом Держгеокадастру від 05.08.2019 № 6616-СГ "Про впорядкування земельно-облікових відомостей" припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 50,2000 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії IV - ХР №000084, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 04.10.1999 за № 114, у зв`язку із смертю користувача земельної ділянки громадянина ОСОБА_4 . Земельну ділянку загальною площею 50,2000 га віднесено до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Встановлено вважати таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування землею ІV-ХР №000084, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 04.10.1999 № 144, у зв`язку зі смертю користувача земельної ділянки.
17. Листом від 06.02.2020 № 41/120-20 відділ у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повідомив СФГ "Зоря" про те, що ОСОБА_4 згідно з рішенням V сесії ХХІІІ скликання Шевченківської районної ради Харківської області надана в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства із земель державної власності (запасу) земельна ділянка площею 50,2 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею IV-ХP №000084.
18. У листі від 06.02.2020 №42/120-20 відділ у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області зазначив, що станом на 01.01.2020 до статистичної форми 6-зем були внесені відповідні зміни, а саме: площу земель запасу було зменшено на 50,2 га, а землі фермерського господарства збільшені на 50,2 га.
19. Зі змісту листа від 28.02.2020 № 141/420-20 Держгеокадастру убачається, що припинено право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_4 у зв`язку з його смертю, а земельну ділянку віднесено до земель запасу державної власності. На сьогоднішній день зазначена земельна ділянка поділена на 24 земельні ділянки, 23 з яких площею по 2,0 га перебувають в приватній власності для ведення особистого селянського господарства і одна площею 3,7010 га, кадастровий номер 6325782500:01:000:0268, перебуває в землях запасу державної власності сільськогосподарського призначення. Крім того, зазначено, що згідно з інформацією, яка відображена в Національній кадастровій системі, на зазначені земельні ділянки змінено власника 07.02.2020.
20. Позивач в якості доказів факту перебування спірної земельної ділянки в його користуванні надав лист Головного управління ДПС у Харківській області від 18.12.2019, в якому зазначено, що СФГ "Зоря" є платником єдиного податку четвертої групи. Земельну ділянку площею 50,0 га згідно з державним актом на право постійного користування землею серії від 04.10.1999 серія IV-XP № 000084, яка розташована за межами населеного пункту на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, було включена до звітів з єдиного податку четвертої групи (фіксованого сільськогосподарського податку) за період з 2005- 2019 роки та податок сплачено у повному обсязі; податкові декларації, статистичний звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів ягід і винограду, про підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду, платіжні доручення про сплату фіксованого сільськогосподарського податку за 2015- 2019 роки.
Позиція Верховного Суду
21. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога СФГ "Зоря" про визнання права користування земельною ділянкою площею 50,20 га, яку було надано громадянину ОСОБА_4 відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 04.10.1999, серії IV - ХР № 000084 для ведення фермерського господарства, оскільки таке право не визнається та заперечується відповідачем.
23. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, ураховуючи положення законодавства та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.
24. Так, Велика Палата Верховного Суду у правовій позиції, викладеній, зокрема, у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, зазначила, що згідно із частиною 1 статті 51 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
За змістом частини 1 статті 23 цього Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.
З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки, така земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).
25. Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (який втратив чинність 29.07.2003 - з моменту набрання чинності Законом України "Про фермерське господарство") після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.
Законодавством, чинним до 2003 року, було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності селянського (фермерського) господарства як юридичної особи.
Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого селянського (фермерського) господарства (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).