Постанова
Іменем України
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 303/1158/18
провадження № 51-5162км19
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Наставного В.В., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Стегури Н.Р. на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 серпня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 червня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070040000184 та №12017070040003041, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК і призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці; за ч. 2 ст. 307 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 січня 2018 року у невстановлений час, перебуваючи у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2, незаконно придбав шляхом привласнення знайденого особливо небезпечного наркотичного засобу - концентрату з макової соломи, з метою його передачі ОСОБА_2, який перебував під вартою в ізоляторі тимчасового тримання № 2 ГУНП в Закарпатській області.
У той же день, 22 січня 2018 року, о 14:53 ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, зберігаючи при собі, незаконно переніс зазначений наркотичний засіб до приміщення адміністративної будівлі Мукачівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, де намагався передати ув`язненому ОСОБА_2 пакет, у якому був схований у пачці з-під печива один полімерний прозорий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом - концентратом з макової соломи, у перерахунку на суху речовину вагою 0,0454 грам, однак свої злочинні дії до кінця не довів, оскільки під час огляду та перевірки цієї передачі інспектором - черговим ІТТ № 2 ГУНП в Закарпатській області була виявлена та вилучена зазначена наркотична речовина.
Крім того, ОСОБА_1 20 лютого 2018 року о 15:30, перебуваючи біля Мукачівського драматичного театру на площі Кирила і Мефодія в м. Мукачево, тобто в місцях масового перебування громадян, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, під час проведення оперативної закупки, шляхом продажу, незаконно збув за 2000 грн особі під вигаданим прізвищем ОСОБА_3 психотропну речовину - метамфетамін вагою 0,1689 грам, обіг якої обмежено.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 червня 2020 року вказаний вирок залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Стегура Н.Р., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає про те, що ці рішення є незаконними та необґрунтованими, винесені з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що місцевий суд не відобразив у вироку достовірних показань свідка легендованої особи - ОСОБА_3, не дав належної оцінки та не співставив їх з іншими доказами.Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК, оскільки на всі доводи скарг щодо незаконності проведення слідчих дій, неточності викладення показань свідка ОСОБА_4, невідповідності показань легендованої особи, відсутності факту збуту наркотичної речовини, суд апеляційної інстанції вказав, що це все було предметом розгляду суду першої інстанції і цим доказам дана належна правова оцінка. Крім того, не погоджується з наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками щодо законності вироку суду першої інстанції, оскільки судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, які мають значення для кримінального провадження та не дано належної оцінки таким доказам.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Чабанюк Т. В. просила частково задовольнити касаційну скаргу, скасувавши ухвалу суду апеляційної інстанції та призначивши новий розгляд у цьому суді.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом п. 16 ч. 1 ст. 7, ст. 23, ст. 91, ст. 94 КПК суд надає оцінку доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для підтвердження обвинувачення лише на підставі їх безпосереднього дослідження.
Дотримання цієї вимоги виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду та забезпечує реалізацію таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та права на захист. Без безпосереднього дослідження доказів, їх належної перевірки та оцінки, суд позбавлений можливості встановити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та відповідно правильно кваліфікувати вчинене особою діяння.
До того ж суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).