1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

04 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 210/3757/16-ц

провадження № 61-13910св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Мартєва С. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: Житлово-будівельний кооператив "Восток-24", ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1, в інтересах якої діють представники ОСОБА_4, ОСОБА_3, на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2018 року в складі судді Скотар Р. Є. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року в складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

Житлово-будівельного кооперативу "Восток-24" (далі - ЖБК "Восток-24") про визнання недійсним рішення зборів членів кооперативу.

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненою позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа -ЖБК "Восток-24", про визнання недійсним рішення зборів членів кооперативу.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 29 травня 2016 року були проведені загальні збори членів ЖБК "Восток-24", на яких була присутня позивач як член указаного кооперативу. На зазначених зборах прийняті рішення, які оформлені протоколом № 2, а саме: підтверджено протокол від 27 березня 2011 року № 2, залишивши існуючий статут ЖБК "Восток-24"; підтверджено протокол від 10 листопада 2012 року № 2 про обрання голови правління кооперативу та залишено головою ОСОБА_2 ; запропоновано власникам квартир АДРЕСА_1 та

АДРЕСА_2 , ОСОБА_1

і ОСОБА_3, відповідно, погасити заборгованість протягом 30 календарних днів, зазначено, що у разі непогашення заборгованості в указаний термін вони будуть рахуватися виключеними із членів кооперативу.

Позивач вважає, що вказане рішення зборів членів ЖБК "Восток-24" суперечить вимогам матеріального права, а збори проведені з порушеннями норм закону. Так, спірний протокол, який фактично був складений вже після зборів, підписаний неуповноваженими особами, а саме головою зборів ОСОБА_2 та секретарем ОСОБА_5, оскільки вказаних осіб не обирали на виконання зазначених обов`язків. До протоколу додано реєстр

з підписами осіб, проте більшість вказаних осіб не приймали участі у зборах, а деякі з них не є членами ЖБК "Восток-24". Вказувала, що більшість підписів у реєстрі до протоколу є підробленими. Інформація про проведення засідання з`явилася лише вранці 29 травня 2016 року, а збори відбулися ввечері того ж дня о 20.00 год., протокол зборів членів ЖБК "Восток-24" не оприлюднювався.

При цьому ОСОБА_1 помилково зазначено у протоколі боржником, оскільки між нею та ЖБК "Восток-24" існує спір щодо заборгованості за комунальні послуги, який перебуває у судовому провадженні, тобто заборгованість є спірною та не підтверджена відповідними доказами.

Зазначала, що позивачу заподіяна моральна шкода неправомірними діями відповідача.

На підставі викладеного ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати факт фальшування та недійсності рішення зборів членів ЖБК "Восток-24", яке оформлене протоколом від 29 травня 2016 року, та скасувати вказане рішення; стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду

в розмірі 65 000 грн.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_3 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх прийняття

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що незгода позивача

з рішенням зборів є необґрунтованою, підстави для визнання його недійсним є формальними, рішення прийнято більшістю голосів членів кооперативу. Додаток до протоколу зборів містить підписи присутніх членів ЖБК "Восток-24". Отже, заявлені позивачем вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, належним відповідачем у цій справі має бути ЖБК "Восток-24", а не ОСОБА_2, оскільки саме рішення зборів указаного кооперативу є предметом оскарження до суду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року рішення суду першої інстанції змінено.

Виключено з мотивувальної частини рішення місцевого суду посилання на відмову в задоволені позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами виникли правовідносини щодо правомірності (неправомірності) рішення загальних зборів (протоколу) ЖБК "Восток-24", який є юридичною особою, зареєстрований в установленому законом порядку, тому має виступати відповідачем у справах, в яких предметом спору є оскарження рішення зборів юридичної особи. ОСОБА_2 (голова правління кооперативу)

є неналежним відповідачем у цій справі, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.

При цьому, висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є передчасними, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача, а розгляд справи з неналежним відповідачем позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті, що не позбавляє позивача права звернутись

з позовом до суду до належного відповідача.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що заявлений у цій справі позов відповідає вимогам ЦПК України, тому повинен розглядатися судом по суті заявлених вимог, а порушені права позивача повинні бути захищеними

в обраний нею спосіб. Суди першої та апеляційної інстанцій помилково визначили ОСОБА_2 неналежним відповідачем. Разом з тим, реєстрація ЖБК "Восток-24" проведена з порушенням вимог закону. Вказаний кооператив не має жодного члена та засновника, тому він не мав права виготовляти спірний протоколи загальних зборів. Позивач була безпідставно позбавлена апеляційним судом права на особисту участь у розгляді справи та доведення своєї позиції.

Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що його на стадії апеляційного провадження залучено до участі у справі за необґрунтованою ініціативою суду. При цьому суд першої інстанції не розглядав питання про права та обов`язки ОСОБА_3 і щодо останнього суд апеляційної інстанції не приймав рішень.

Позиція інших учасників справи

ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просив рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими. Відповідач зазначає, що ЖБК "Восток-24" зареєстроване у визначеному законом порядку, тому саме вказаний кооператив має бути відповідачем

у цій справі, а не ОСОБА_2, тому суди правильно відмовили

у задоволенні позову у зв`язку із незалученням належного відповідача.

Інші учасники справи відзиву на касаційні скарги не направили.

Провадження у суді касаційної інстанції

Касаційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_3 подані до Верховного Суду 21 вересня 2020 року.

Ухвалами Верховного Суду від 06 листопада 2020 року та від 22 грудня

2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Суди встановили, що ЖБК "Восток-24" зареєстрований 23 липня 1971 року, про що 30 травня 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис

від 30 травня 2005 року.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ЖБК "Восток-24" не перебуває

у стані припинення.

Статут ЖБК "Восток-24" затверджено Виконавчим комітетом Дзержинської районної ради народних депутатів 27 листопада 1996 року.

Загальними зборами членів ЖБК "Восток-24", які відбулися 29 травня

2016 року, на яких були присутні 53 члени кооперативу, що складає 73,64 % від загальної кількості членів вказаного кооперативу, вирішено: підтвердити протокол від 27 березня 2011 року № 2, залишивши існуючий статут

ЖБК "Восток-24" без змін (проголосували "за" - 51 чол., утрималися - 2 чол.), підтвердити протокол від 10 листопада 2012 року № 2 про обрання голови правління кооперативу та залишити головою ОСОБА_2 (проголосували "за" - 51 чол., утрималися - 2 чол.), запропоновано власникам квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 ( ОСОБА_1 і ОСОБА_3, відповідно) погасити заборгованість протягом 30 календарних днів, зазначено, що у разі непогашення заборгованості в указаний термін вони будуть рахуватися виключеними з членів кооперативу (проголосували "за" - 51 чол., утрималися - 2 чол.).

Рішення загальних зборів членів ЖБК "Восток-24" оформлено протоколом загальних зборів від 29 травня 2016 року № 2, який був підписаний головою правління ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_5, посвідчений печаткою кооперативу. До протоколу додано реєстр з 72 пунктів з підписами осіб.

Кількість членів ЖБК "Восток-24" станом на 29 травня 2016 року складає

72 особи, у тому числі до складу членів входять ОСОБА_1 (квартира

АДРЕСА_4 ).

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту