ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 200/13883/19-а
адміністративне провадження № К/9901/26190/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді - доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Касяневич О.В.
учасники судового процесу:
представник відповідача - Попова І.В.,
розглянув в судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у складі судді Галатіної О.О. та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Компанієць І.Д., Казначеєвої Е.Г., Ястребової Л.В. у справі № 200/13883/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - ПрАТ "АКХЗ") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002874706 від 19.08.2019 про зобов`язання сплатити суму податку на додану вартість у розмірі 21 024 181 грн та штрафних санкцій в розмірі 5 256 045, 25 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу про непідтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за договорами з контрагентами ТОВ "Мегапром", ТОВ "ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬЯНС", ТОВ "ПСМК "ОРІС". На думку позивача, реальність здійснення цих господарських операцій підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку. При цьому, платник податків несе самостійну відповідальність за порушення податкового законодавства.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року позов задоволено.
2.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0002874706 від 19.08.2019 форми "Р" про зобов`язання сплатити суму податку на додану вартість у розмірі 21 024 181, 00 грн та штрафних санкцій у розмірі 5 256 045, 25 грн.
2.2. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі №200/13883/19 задоволено частково.
2.3. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі №200/13883/19 змінено в мотивувальній частині щодо визначення підстав задоволення позову ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0002874706 від 19.08.2019 форми "Р" щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за господарською операцією з ТОВ "МЕГАПРОМ", з викладенням її в редакції даної постанови.
2.4. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі №200/13883/19 - залишено без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" зареєстроване відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 30.12.1993 за номером державної реєстрації №1 253 120 0000 000013, місцезнаходження: 86065, Донецька область, місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1, ЄДРПОУ 00191075.
3.2. На підставі наказу Офісу великих платників ДФС від 09.07.2019 № 1439 у період з 10.07.2019 по 30.07.2019 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності формування податку на додану вартість по взаємовідносинам ПрАТ "АКХЗ" з ТОВ "МЕГАПРОМ" за період квітень травень 2016 року, з ТОВ "ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬЯНС" за період червень 2015 року, з ТОВ "РОСУКРТРАНС" за період травень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, лютий 2017 року та з ТОВ "ПСМК "ОРІС" за період червень 2016 року.
3.3. За наслідками перевірки складено Акт № 80/28-10-47-06/00191075 від 01.08.2019, згідно з висновками якого встановлені порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, абз. "а" п.п. 198.1,198.2,198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. "б" п. 200.4 ст. 200, п. 201.7 ст. 201 ПКУ, абз 7 п. 5 розділу V наказу № 966 від 23.09.2014 "Про затвердження форм та порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість" та пп. 5 п. 4 Розділу V "Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ", затвердженого Наказом МФУ від 28.01.2016 № 21, в результаті чого неправомірно визначено суму податкового кредиту у податковій звітності, що призвело до завищення суми яка підлягає бюджетному відшкодуванню ПрАТ "АКХЗ" за березень 2016 року у розмірі 1702750,89 грн, за липень 2016 року у розмірі 5483674,08 грн, за вересень 2016 року у розмірі 26305,91 грн, за січень 2017 року у розмірі 13811450,03 грн, в загальній сумі 21024181,00 грн.
3.4. За результатами перевірки та на підставі виявлених порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 № 0002874706, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21024181,00 грн та штрафні санкції в розмірі 5 256 045,25 грн.(а.с.15 том 1)
3.5. За наслідками адміністративного оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення, скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - залишено без змін.
3.6. Не погоджуючись з правомірністю указаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що господарські операції з контрагентами позивача підтверджуються належними первинними документами бухгалтерського обліку.
4.1. Змінюючи рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення в зв`язку з його протиправністю, однак неправильно застосував норми матеріального права в частині скасування цього рішення щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за господарською операцією з ТОВ "МЕГАПРОМ".
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції повністю та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
5.1. Зазначає, що проведеною перевіркою податкового органу не підтверджується реальність проведення господарських операцій позивачем з ТОВ "Мегапром" за період квітень, травень 2016 року, з ТОВ "Підприємство "Альянс" за період червень 2015 року та з ТОВ "ПСМК ОРІС" за період червень 2016 року. Крім того указує, що ТОВ "Мегапром" невірно склало податкові накладні в адресу позивача в частині застосування ставки ПДВ 20%, оскільки за період грудень 2015 року - травень 2016 року не подавало заяву про відмову у використанні пільги. У зв`язку з цим ПрАТ "АКХЗ" не мало підстав для формування податкового кредиту по контрагенту ТОВ "Мегапром". Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Підприємство "Альянс", ТОВ "ПСМК ОРІС" не підтверджені документально, зокрема, не надано документів на підтвердження транспортування, наявності ліцензій та ресурсів, можливості залучення субпідрядних організацій.
6. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "АКХЗ" зазначає, що рішення суду першої інстанції є законними та обгрунтованими, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість, врегульовані положеннями ПК України.
11. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
12. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
13. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
14. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
15. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
16. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
17. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
18. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
19. За приписами пп. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
20. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
20. Частиною 1 статті 11 № 996-ХІV Закону передбачено, зокрема, що підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.
21. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
22. Аналіз викладеного законодавства дає підстави для висновку, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
23. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
24. За результатами дослідження господарських операцій між позивачем та його контрагентами судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
25. Позивач здійснює види діяльності, зокрема, 19.10 Виробництво коксу, 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, а отже, здійснює касовий метод податкового обліку.
26. Взаємовідносини між ПрАТ "АКХЗ" та ТОВ "МЕГАПРОМ" в перевіреному періоді були врегульовані господарськими договорами поставки вугільної продукції № УПр 14/33 від 11.02.2014, відповідно до яких здійснювались господарські операції з поставки вугільної продукції за період грудень 2015 року - травень 2016 року.
27. За цим договором ТОВ "МЕГАПРОМ" поставило на ПрАТ "АКХЗ" вугільну продукцію, виставило рахунки на її оплату з урахуванням податку на додану вартість, а ПрАТ "АКХЗ" прийняло вугільну продукцію від ТОВ "МЕГАПРОМ" та оплатило її також з урахуванням податку на додану вартість, що підтверджується платіжними документами. Використання вугільної продукції для виготовлення коксівної продукції, отриманої позивачем від ТОВ "МЕГАРПОМ" підтверджується технічними звітами по вуглепідготовчому цеху № 1 за грудень 2015 року, січень - квітень 2016 року.
28. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до статтей 200, 201 ПК України ТОВ "МЕГАПРОМ" були складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на господарські операції з поставки вугільної продукції за господарським договором, укладеним з позивачем, що не спростовано відповідачем. При цьому, реєєстрація цих податкових накладних не була зупинена та у такій реєстрації не було відмовлено.
29. Крім того, позивачем надані податкові декларації, в яких відображені суми сплаченого ПДВ за договорами з ТОВ "МЕГАПРОМ".
30. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.