РІШЕННЯ
Іменем України
08 лютого 2021 року
Київ
справа №9901/345/20
адміністративне провадження №П/9901/345/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А., Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Верховної Ради України про зобов`язання вчинити певні дії,
І. ПРОЦЕДУРА
1. 29 жовтня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Верховної Ради України (далі - відповідач, ВР України), в якій позивач, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 11 листопада 2020 року, просив зобов`язати ВР України надати відповідь на заяву від 09 червня 2020 року та виплатити компенсацію за моральну шкоду у розмірі, який визначить суд.
1.1. Підставою звернення до суду із позовом стала бездіяльність відповідача, що полягає, на думку ОСОБА_1, у не наданні ВР України відповіді на звернення від 09 червня 2020 року.
2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2020 року для розгляду цієї справи визначено наступну колегію: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Калашнікова О.В., судді: Білак М.В., Губська О.А., Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
3. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2020 року витребувано у ВР України документи щодо надходження до відповідача та розгляду заяви ОСОБА_1 від 09 червня 2020 року
5. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2021 року витребувано у Державної установи "Сумський слідчий ізолятор" документи щодо надіслання до Верховної Ради України заяви ОСОБА_1 від 09 червня 2020 року.
ІІ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ І ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
6. ОСОБА_1, 1965 року народження, засуджений 11 жовтня 2004 року Сумським апеляційним судом за пунктом 13 частини другої статті 115, частини третьої статті 296, частини першої статті 122, частини першої статті 70 Кримінального кодексу України до довічного позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 15 лютого 2005 року.
7. На момент звернення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 утримується в Державній установі "Сумський слідчий ізолятор" (далі - ДУ "Сумський слідчий ізолятор").
8. Для вирішення питання щодо реалізації свого права на звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, позивач вирішив звернутись із заявою до ВР України. Копія вказаної заяви подана ОСОБА_1 разом із позовною заявою до Верховного Суду.
9. Із копії заяви вбачається, що вона датована 09 червня 2020 року, адресована Голові Верховної Ради України - Разумкову Д.О. та містить наступні вимоги:
- з метою оприлюднення фактів, викладених у заяві, доручити Секретаріату ВР України: роздрукувати (виготовити) копії даної заяви та вручити ці копії головам фракції і груп, голові комітету ВР України з питань правової реформи і правосуддя, Уповноваженій ВР України з прав людини - Людмилі Денисовій ;
-вимагати від контролюючого парламентського органу, Уповноваженої ВР України з прав людини чіткої, прямої, адекватної та законної відповіді щодо проблеми, яка виникла в Україні, враховуючи зміст цієї заяви;
-підняти питання заміни Уповноваженого ВР України з прав людини та реформування самого відомства, яке очолюється цим уповноваженим з метою забезпечення його функціонування;
-отримати чітку фахову відповідь з комітету правової політики та правосуддя, та від голів фракцій і груп щодо проблеми, викладеної в даній заяві;
-повідомити позивача про прийняття, реєстрацію даної заяви та наслідки розгляду.
10. Згідно з відповіддю від 26 січня 2021 року №14/0-654/яо-21, наданою ДУ "Сумський слідчий ізолятор" на запит суду, 09 червня 2020 року був зареєстрований закритий лист від засудженого ОСОБА_1, адресований до Верховної Ради України, про що свідчить запис в "Журналі обліку заяв та скарг осіб, які тримаються в Сумському слідчому ізоляторі" (№0/32-18) (вих. №14/03-Б/255-20). Даний документ, відповідно до реєстру відправки простої кореспонденції установи, було направлено адресату 10 червня 2020 року через відділення "Укрпошта".
11. Не отримавши від ВР України станом на 23 жовтня 2020 року відповіді на своє звернення, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ЩОДО СУТІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
12. ОСОБА_1, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказав, що відповідач порушив строки, встановлені чинним законодавством органам державної влади для розгляду звернень громадян та надання відповіді на такі звернення. Викладене, на думку позивача, свідчить про вчинення ВР України протиправної бездіяльності щодо нього, вказана поведінка відповідача порушила право ОСОБА_1 на отримання інформації стосовно питання реалізації свого права на звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
13. Позивач наголосив, що головною метою звернення до суду із цим позовом є необхідність отримання ним компетентної відповіді від органу законодавчої влади, що здійснює контроль за виконанням законів.
14. Відповідачем подано відзив, в якому представник ВР України просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає його безпідставним та необґрунтованим. Зазначив, що відповідно до листів структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України будь-якої кореспонденції, датованої 09 червня 2020 року від ОСОБА_1 та Державної установи "Сумський слідчий ізолятор" до ВР України не надходило. Копії листів від вказаних структурних підрозділів відповідач надав до суду. Таким чином, на думку представника ВР України, у даній справі відсутній предмет спору - бездіяльність ВР України щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 09 червня 2020 року.
15. Також ОСОБА_1 надіслав повідомлення, що зареєстровані у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 29 січня 2021 року. У повідомленні позивач зазначає про невчасне вручення йому працівниками ДУ "Сумський слідчий ізолятор" відзиву ВР України та просить:
-визнати відзив відповідача незаконним та необґрунтованим;
-зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 09 червня 2020 року та надати йому відповідь.
15.1. Позивач пояснив, що наразі питання, яке він підняв у своїй заяві від 09 червня 2020 року, є для нього актуальним, тому відповідач, отримавши копію цієї заяви разом із копією позовної заяви, може здійснити її розгляд.
16. Також ОСОБА_1 надіслав відповідь на відзив ВР України (зареєстровано у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 05 лютого 2021 року), в якій просив відмовити відповідачу у відзиві; зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 09 червня 2020 року разом з доданим обґрунтованим правозастосуванням статті 80 КК України від 22 січня 2021 року та надати обґрунтовану відповідь з цього приводу.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
19. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
20. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
21. Статтею 15 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Особливості провадження у справах щодо оскарження, зокрема, бездіяльності Верховної Ради України передбачені статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
23. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);