ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 360/1252/19
адміністративне провадження №К/9901/244/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Луганській області) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (суддя Пляшкова К. О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (судді Ястребова Л. В., Геращенко І. В., Компанієць І. Д.) у справі №360/1252/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК ОТМ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкову накладну,
УСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК ОТМ" (далі - ТОВ "НВК ОТМ") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати: рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 червня 2018 року № 803027/38413778 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30 травня 2018 року № 14; рішення Державної фіскальної служби України від 6 липня 2018 року № 17038/38413778/2 про відмову у задоволенні скарги на рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19 червня 2018 № 803027/38413778, а також зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30 травня 2018 року № 14.
В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що у цих рішеннях не вказано, які з наданих позивачем документів складені з порушенням законодавства, у чому полягає таке порушення, яких документів, на думку відповідачів, недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та задоволення скарги ТОВ "НВК ОТМ" на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної; відповідачами не прийнято до уваги та не надано належної оцінки поданим позивачем документам і поясненням з повним розкриттям змісту фінансово-господарських операцій, економічної доцільності таких правочинів та можливістю здійснення таких фінансово-господарських операцій.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, у задоволенні позову відмовити.
Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.
Касаційна скарга розглядаються у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", що набрав чинності у зазначену вище дату.
Представники сторін в судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності сторін в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши встановлені фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами встановлено, що позивачем укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ" від 1 лютого 2017 року № 0302/6. ТОВ "НВК ОТМ" за фактом отримання попередньої оплати складено та подано до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30 травня 2018 року № 14 на 18863,33 грн податку на додану вартість.
Відповідно до квитанції від 14 червня 2018 року № 9118922073 реєстрацію цієї податкової накладної зупинено, а рішенням від 19 червня 2018 року № 803027/38413778 відмовлено в її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За наслідками оскарження прийнятого Головним управлінням ДФС у Луганській області рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, Комісією з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України прийнято рішення від 6 липня 2018 року № 17038/38413778/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДФС у Луганській області про відмову у реєстрації податкової накладної без змін. Підставою прийнятого рішення вказано відсутність документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі.
За правилами пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не заперечується отримання рішення Державної фіскальної служби України від 6 липня 2018 року в межах встановленого законодавством строку.
Не погодившись із рішеннями відповідачів, 26 березня 2019 року позивач оскаржив їх до суду.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.