Рішення № 9901/391/20 від 08.02.2021 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

РІШЕННЯ

Іменем України

08 лютого 2021 року

Київ

справа №9901/391/20

адміністративне провадження №П/9901/391/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді - Шишова О.О.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., Дашутіна І.В., Юрченко В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Івченка М.В.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Нарольської Тетяни Степанівни

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи.

1. 22.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) у якому просив:

- визнати протиправною відмову ВРП надати інформацію на запит від 05.09.2020;

- зобов`язати ВРП надати запитувану інформацію на запит від 05.09.2020;

- стягнути судові витрати.

ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 05.09.2020 він надіслав до ВРП запит на доступ до публічної інформації, у якому просив:

- повідомити чи у ВРП у володінні є інформація, щодо того, які дисциплінарні скарги розподілені на кожного члена ВРП, дату автоматичного розподілу кожної скарги на кожного члена ВРП та результат їх розгляду. Якщо так, то повідомити, у якій формі у ВРП є дана інформація;

- повідомити дані про усі дисциплінарні скарги, які на 01.01.2020 та на дату надання відповіді на вказаний запит були/є на розгляді у кожного з членів ВРП з вказівкою судді, якої стосується скарга, дати, коли кожну скаргу було передано конкретному члену ВРП та результат розгляду скарги. Якщо у ВРП відсутня інформація у такому форматі, просив надати таку інформацію у форматі, наявному у ВРП, або з даними, які найбільш наближені до запиту без додаткової обробки та адаптації їх під цей запит;

- повідомити загальну кількість дисциплінарних скарг, які надійшли після 08.11.2019 і з моменту надходження яких до ВРП минуло 60 днів, але по них ще не прийнято рішення щодо відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарного провадження, з вказівкою такої інформації по кожному члену ВРП станом на надання відповіді на вказаний запит чи останню наявну у ВРП дату;

- повідомити загальну кількість дисциплінарних скарг, які надійшли після 08.11.2019 і з моменту надходження яких до ВРП минуло 60 днів і по яких прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження, але не прийнято остаточного рішення з вказівкою такої інформації по кожному члену ВРП станом на надання відповіді на цей запит чи останню наявну у ВРП дату;

- перелік усіх дисциплінарних скарг, за якими ще не прийнято рішення щодо відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарного провадження, які знаходяться на розгляді у кожного з членів ВРП з вказівкою судді, якої стосується скарга та дати, коли кожну скаргу було передано конкретному члену ВРП станом на 01.01.2020 та на момент надання відповіді на цей запит чи останню наявну у ВРП дату;

- статистичні дані щодо розглянутих дисциплінарних справ кожним членом ВРП за 2019 рік. Якщо такий облік не ведеться, то просив надати статистичні дані, щодо розгляду дисциплінарних скарг кожним членом ВРП, у формі, який здійснюється ВРП;

- повідомити чи у ВРП є механізм контролю за додержанням установлених законом строків розгляду дисциплінарних скарг і у чому він полягає.

3. 14.09.2020 на електронну адресу позивача надійшла відповідь ВРП від 14.09.2020 №33644/0/9-20 на вказаний запит, в якій ВРП надала інформацію лише щодо загальної кількості дисциплінарних скарг, що надійшли до ВРП у період з листопада 2019 року по серпень 2020 року. Відмовляючи у наданні іншої запитуваної інформації відповідач вказав, що така не була отримана або створена в процесі виконання ВРП своїх повноважень (зокрема, шляхом узагальнення чи аналітичної обробки даних), а відповідно й не перебуває в її володінні.

4. На переконання ОСОБА_1 така відмова є протиправною, оскільки Закон України від 13.01.2011 № № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI) зобов`язує ВРП фіксувати інформацію про те, коли та від кого до неї надійшов той чи інший документ, і навіть якщо ВРП не створила таку інформацію, то законодавчо зобов`язана була її створити.

5. Публічний характер інформації про членів ВРП-доповідачів за результатами автоматичного розподілу справ підтверджено, зокрема, постановами Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 9901/510/18 та від 07.02.2019 у справі № 9901/478/18.

6. ВРП раніше надавала публічну інформацію про результати розгляду тих чи інших дисциплінарних скарг за певними критеріями, зокрема, щодо результатів розгляду дисциплінарних скарг, поданих позивачем як скаржником. Надання інформації щодо переліку всіх дисциплінарних скарг та розподілу їх між членами ВРП потребує від розпорядника аналогічних дій щодо збирання інформації, а тому відмова ВРП надати таку є щонайменше непослідовною.

7. Обґрунтовуючи адміністративний позов ОСОБА_1 також зазначає, що збирання і надання інформації на його запит не потребувало від розпорядника значних інтелектуальних зусиль, у тому числі проведення додатково змістовного аналізу. Надання потребувало лише дій з пошуку інформації (документів, які її містять) в системі обліку документації та системі автоматизованого розподілу справ та подальшої фіксації такої інформації, взятої з різних документів.

8. Позивач уважає, що запитувана інформація є предметом значного суспільного інтересу, а метою її отримання є ефективна реалізація права позивача на свободу вираження поглядів. Окрім того, вона відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною в розумінні Закону № 2939-VI, а тому позивач просив суд визнати протиправною відмову ВРП як розпорядника інформації в її наданні та зобов`язати відповідача надати запитувану інформацію.

9. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та безпідставними. Указує, що визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Норми Закону № 2939-VI регулюють відносини щодо допуску до інформації, яка вже існує, і не вимагають у відповідь на запит створювати певну інформацію. У зв`язку із цим пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI передбачає право розпорядника інформації відмовити в задоволенні запиту, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

10. Запитувана інформація (за визначеними у запиті критеріями стосовно дисциплінарних скарг, які розподілені та знаходяться у кожного конкретного члена ВРП, у тому числі стосовно конкретного судді, прийнятих рішень щодо кожної скарги) не була отримана або створена в процесі виконання ВРП своїх повноважень (зокрема, шляхом узагальнення чи аналітичної обробки даних), а відповідно й не перебуває у її володінні, що позбавляє можливості її надати.

11. ВРП було надано відповідь на запит ОСОБА_1 у відповідності до Закону України № 2939-VІ та повідомлено про інформацію, яка не може бути надана в межах запиту позивача, оскільки не створена ВРП в процесі виконання нею повноважень.

12. Оскільки ВРП не зобов`язана створювати та не створювала жодних переліків щодо дисциплінарних скарг, переданих для розгляду кожному із членів ВРП, дати автоматизованого розподілу цих скарг, прізвищ суддів стосовно яких вони подані та результатів їх розгляду, про це було повідомлено позивача.

13. ОСОБА_1 було надано запитувану інформацію, яка була створена на момент виникнення конкретних інформаційних відносин, в межах визначених статистичних даних та повідомлено про інформацію, яка не може бути надана в межах запиту позивача, оскільки не створена ВРП в процесі виконання нею повноважень.

14. На думку ВРП, звернення до суду з вказаним позовом є нічим іншим як намаганням втрутитись в діяльність органу державної влади, що є неприпустимим.

15. З огляду на викладене відповідач уважає, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до ВРП відсутні. ВРП здійснює свою діяльність виключно на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

16. У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Представниця відповідача заперечувала проти позову. Уважала, що рішення ВРП відповідає нормам процесуального та матеріального права. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

17. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

18. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 9901/391/20 (провадження № П/9901/391/20,) визначено склад колегії: головуючого суддю - Шишова О.О., суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б., Дашутіна І.В., Юрченко В.П.

19. Ухвалою від 28.12.2020 Верховний Суд відкрив провадження у справі за вказаним позовом і призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Тією самою ухвалою суд надав відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

20. 21.01.2020 від ВРП до Верховного Суду надійшов відзив на позовну заяву.

21. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.01.2021 № 132/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі перебуванням у відпустці судді Блажівської Н.Є.

22. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.01.2021 визначено новий склад суду: Шишов О.О. (головуючий суддя), Гімон М.М., Гусак М.Б., Дашутін І.В., Юрченко В.П.

23. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2021 задоволено заяви ВРП та ОСОБА_1 про розгляд справи № П/9901/391/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів

ІV. Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

24. 05.09.2020 ОСОБА_1 надіслав до ВРП запит на доступ до публічної інформації, в якому просив надати таку інформацію:

25. 14.09.2020 на електронну адресу позивача надійшла відповідь ВРП від 14.09.2020 №33644/0/9-20, в якій ВРП надала інформацію лише щодо загальної кількості дисциплінарних скарг, що надійшли до ВРП у період з листопада 2019 року по серпень 2020 року та вказала, що: "Запитувана інформація (за визначеними у запиті критеріями стосовно дисциплінарних скарг, які розподілені та знаходяться у кожного конкретного члена ВРП, у тому числі стосовно конкретного судді, прийнятих рішень щодо кожної скарги) не була отримана або створена в процесі виконання Вищою радою правосуддя своїх повноважень (зокрема, шляхом узагальнення чи аналітичної обробки даних), а відповідно й не перебуває у володінні, що позбавляє можливості її надати".

26. Не погоджуючись із такою відповіддю ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

IV. Релевантні джерела права.

27. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Частиною десятою статті 131 Конституції України установлено, що в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.

29. Засади діяльності ВРП визначаються Конституцією України, Законами України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII), "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VІІІ). Процедурні питання здійснення нею повноважень урегульовано положеннями Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24.01.2017 № 52/0/15-17 (із змінами; далі - Регламент ВРП).

30. Відповідно до статті 1 Закону № 1798-VІІІ ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

31. Відповідно до статті 3 Закону №1798-VІІІ ВРП забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді та утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів - Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

32. Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано Законом № 1402-VІІІ та Законом № 1798-VІІІ.

33. Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації врегульовані Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-ХІІ (далі - Закон № 2657-ХІІ).

34. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом № 2939-VI).

35. Метою Закону № 2939-VІ є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

36. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (стаття 1 Закону № 2939-VІ).

37. За приписами статті 19 Закону № 2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

38. Водночас, згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VІ розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

39. Відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. А згідно з пунктом 2 цієї статті здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

40. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

41. Статтею 55 Конституції України установлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

42. Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обгрунтованим.

V. Оцінка Суду

43. За обставинами справи між сторонами виник спір щодо правомірності відмови ВРП у наданні публічної інформації, яка стосується статистичних даних діяльності цього конституційного органу.

44. За приписами статті 19 Закону № 2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

45. Суд зазначає, що позивач дотримався процедури звернення до ВРП щодо отримання публічної інформації. Спору щодо порядку та підстав звернення з запитом між сторонами не має.

46. Метою Закону № 2939-VІ є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

47. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (стаття 1 Закону № 2939-VІ).

48. Аналіз визначення поняття "публічна інформація" свідчить, що така інформація має наступні ознаки: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.

49. У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.

................

Перейти до повного тексту