ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/15498/18
адміністративне провадження № К/9901/1410/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року (головуючий суддя - Коротких А.Ю., судді: Ганечко О.М., Сорочко Є.О.)
у справі №826/15498/18
за позовом ОСОБА_1
до Касаційного адміністративного суду
про визнання незаконними судових рішень, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1, скаржник) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Касаційного адміністративного суду (далі - відповідач), в якому просив суд:
визнати незаконними судові рішення Касаційного адміністративного суду від 13.06.2018 та від 11.09.2018,
стягнути з відповідача 20000,00 грн. моральної шкоди.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року, відмовлено у відкритті провадження у справі №826/15498/18.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції зазначив, що суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ. Таким чином, в даному випадку Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не є суб`єктом владних повноважень в розумінні ст. 4 КАС України, а даний спір не є публічно-правовим спором. Отже на даний спір не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги) з підстав відсутності документа про сплату судового збору.
В ухвалі від 29.11.2018 суд апеляційної інстанції зазначив, що, на підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 подав відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2017 рік. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява, як і апеляційна скарга були подані у 2018 році. Отже, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження існування обставин, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору позивача у 2018 році.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Касаційного адміністративного суду про визнання незаконними судових рішень- повернуто скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вказав, що, відповідно до зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 08 грудня 2018 року. 13 грудня 2018 року на адресу суду надійшов лист від ОСОБА_1, в якому останній просить звільнити його від сплати судового збору з підстав зазначених в апеляційній скарзі. Тобто, у встановлений строк апелянтом не було виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року та не було усунено недоліки апеляційної скарги.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
11 січня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить визнати незаконним зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що у заяві, поданій ним суду апеляційної інстанції, на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, він підкреслив на наявність законодавчих підстав звільнення скаржника від сплати судового збору. Зокрема, позивач звернув увагу, що Закон України "Про судовий збір" передбачає при оцінці майнового стану позивача враховувати його доходи не в тому році, в якому поданий позов, а за попередній рік.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року було відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
Відповідачем відзиву на вказану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 призначено до касаційного розгляду.
ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.