1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення



РІШЕННЯ

Іменем України



04 лютого 2021 року

Київ

справа №9901/373/20

адміністративне провадження №П/9901/373/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого-судді - Мацедонської В.Е.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Уханенка С.А., Шевцової Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Морозенко С.П.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Цуцкірідзе І.Л. (в порядку самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною відмову,

УСТАНОВИВ:

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП, Рада), в якому просив:

- визнати протиправною відмову Вищої ради правосуддя розпочати дисциплінарне провадження та розглянути дисциплінарну скаргу позивача щодо судді Блажівської Оксани Євгенівни відповідно до правил розгляду дисциплінарних скарг, передбачених Главою 4 Закону України "Про Вищу раду правосуддя";

- стягнути з Вищої ради правосуддя судові витрати.

Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 07 грудня 2020 року відкрито провадження в цій справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21.01.2021 о 12 год. 30 хв. в приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8.

29 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

21 січня 2021 року судове засідання відкладено на 04 лютого 2021 року.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року №134/0/78-21 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 січня 2021 року для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Мельник-Томенко Ж.М. на суддю Шевцову Н.В.

04 лютого 2021 року під час судового засідання ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, представник Вищої ради правосуддя підтримав доводи, викладені у відзиві на позов, у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою про порушення строку розгляду дисциплінарної скарги, яка стосувалася судді Господарського суду міста Києва Блажівської Оксани Євгенівни, з проханням притягнути її до дисциплінарної відповідальності. Предметом скарги було порушення, на думку скаржника, Блажівською О.Є. як членом ВРП строку розгляду дисциплінарної скарги щодо судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І., яка перебуває у провадженні Блажівської О.Є . У своїй скарзі ОСОБА_1 як на правову підставу для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності посилався на п.п. 2,3 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Листом від 13 липня 2020 року №М-3562/3,4,13-26932/0/9-20, за підписом заступника голови ВРП Маловацького О.В., відповідач повідомив позивача про те, що Вища рада правосуддя як конституційний орган державної влади та суддівського врядування діє виключно в межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", і притягнення членів ВРП до дисциплінарної відповідальності не належить до її повноважень.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування позовних вимог та протиправності відмови Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 наводить такі аргументи.

Позивач зазначає, що ВРП відмовилась розпочати дисциплінарне провадження та розглянути його дисциплінарну скаргу за правилами розгляду дисциплінарних скарг, що передбачені Главою 4 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", та розглянула її у спосіб, не передбачений законом.

Також позивач зазначає, що якщо відповідач уважає, що під час виконання обов`язків члена ВРП суддя не несе відповідальності за свої дії, його скарга стосовно порушення дисциплінарного провадження щодо члена ВРП Блажівської О.Є. мала бути повернута відповідно до статті 44 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" у зв`язку з тим, що дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді.

Окрім того, ОСОБА_1 вказує на те, що законодавством не встановлено особливого статусу судді, який не здійснює правосуддя у зв`язку з відрядженням для роботи у ВРП, а тому на особу, яка перебуває у статусі судді і є членом ВРП, однаково застосовуються положення, що встановлюють підстави притягнення до відповідальності.

Посилаючись на частину першу статті 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", позивач зазначає, що перевірка скарги на відповідність вимогам законодавства проводиться після її отримання ВРП, реєстрації та авторозподілу на доповідача. Натомість, ВРП відмовила у розгляді ще на етапі отримання скарги щодо судді, при цьому не зареєструвала її як скаргу.

Позивач уважає, що відмова ВРП є протиправною та порушує його права як скаржника у дисциплінарному провадженні, зокрема право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, передбаченого частиною першою статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", право на розгляд скарги щодо дисциплінарного проступку судді у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує про те, що надання відповіді ОСОБА_1 не порушує прав, свобод та інтересів останнього, відтак звернення до суду з цим позовом не відповідає нормам процесуального законодавства. Разом з тим ВРП, надавши відповідь ОСОБА_1, чітко дотрималась вимог чинного законодавства України, зокрема положень Закону України "Про звернення громадян" в частині, що не суперечить Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

Відповідач акцентує увагу на положеннях Закону України "Про Вищу раду правосуддя", які визначають правовий статус члена ВРП, зокрема гарантії його діяльності. Притягнення членів ВРП до дисциплінарної відповідальності не належить до повноважень цього органу. Натомість позивач звернувся до ВРП зі скаргою про порушення членом ВРП Блажівською Н.Є. строку розгляду його дисциплінарної скарги, та у прохальній частині якої просив ВРП відкрити дисциплінарне провадження саме щодо члена ВРП Блажівської О.Є.

Також відповідач зауважив, що питання порушення ВРП строку розгляду дисциплінарної скарги ОСОБА_1 від 14 лютого 2020 року № М-146/22/7-20 щодо судді Верховного Суду Смоковича М.І. було предметом судового розгляду у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду у справі №9901/183/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка полягає в порушенні встановленого частиною четвертою статті 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" строку розгляду дисциплінарної скарги позивача від 14 лютого 2020 року № М-146/22/7-20.

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

Конституція України.

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 3, 9 частини першої статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.

Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі Закон №1402-VIII ), який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності встановлені статтею 106 Закону №1402-VIII; зокрема суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

- безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (п. 2 ч. 1 ст. 106);

- допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу (п. 3 ч. 1 ст. 106).

Згідно з частиною першою статті 107 цього Закону право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.

Частиною другою статті 107 Закону №1402-VIII визначено, що дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

1) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку;

2) прізвище, ім`я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;

3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;

4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Закону №1402-VIII у разі призначення судді членом Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України він відряджається для роботи в цих органах на постійній основі. За членами цих органів - суддями зберігаються гарантії матеріального, соціального та побутового забезпечення, визначені законодавством для суддів.

Закон України від 21 грудня 2016 року №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон №1798-VIII), який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя.

Статтею 3 визначено повноваження Вищої ради правосуддя. Так, Вища рада правосуддя:

1) вносить подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді;

4) утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів;

5) розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

6) ухвалює рішення про звільнення судді з посади;

7) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом;

8) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

9) вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів;

10) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого, рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації;

11) ухвалює рішення про припинення відставки судді;


................
Перейти до повного тексту