ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 804/1538/16
адміністративне провадження № К/9901/43113/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Бучик А.Ю.,
суддів Мороз Л.Л., Рибачук А.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року (головуючий суддя Захарчук - Борисенко Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року (колегія суддів: Баранник Н.П., Дурасова Ю.В., Щербак А.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області "Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт" №26-СК від 02.03.2016; скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" №26-Н від 02.03.2016; скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області "Про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації" №27-СК від 02.03.2016; скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області "Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації" №27-Н від 02.03.2016; зобов`язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області поновити реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 16.07.2015 № ДП 082151970275, замовник ОСОБА_1 на об`єкті "Реконструкція будівлі підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1"; зобов`язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області поновити реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31.07.2015 № ДП 142152120794, замовник ОСОБА_1 на об`єкті "Реконструкція будівлі підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1"; стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3307,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на той факт, що об`єкт "Реконструкція будівлі підприємства торгівлі: АДРЕСА_1 " не може вважатись самочинно збудованим, оскільки його будівництво здійснювалось ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка використовується для будівництва на підставі договору оренди землі № 2654 від 22.11.2011, який зареєстровано в управлінні Держкомзему у м. Дніпропетровську, Дніпропетровської області за № 121010004000454 від 22 березня 2012 року із кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:01:520:0243. З огляду на викладене, позивач вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що спірні рішення прийняті відповідачем у порушення норм Закону, однак судами вказані факти було проігноровано. Крім того вказував, що відповідач за місцем проведення перевірки не виїздив, що дає підстави вважати, що така перевірка взагалі не проводилась.
У запереченнях на касаційну скаргу третя особа ОСОБА_2 вказав, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні, відтак просив у задоволенні касаційної скарги відмовити. Також звертав увагу на той факт, що на час звернення до суду з касаційною скаргою, ОСОБА_1 вже не був ні користувачем, ні власником згаданої вище будівлі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.03.2016 головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області були прийняті рішення № 26-СК, якими, відповідно, скасовано реєстрацію декларації 16.07.2015 № ДП 082151970275 про початок виконання будівельних робіт від на об`єкті "Реконструкція будівлі підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1, замовник ОСОБА_1 " та реєстрацію декларації 31.07.2015 № ДП 142152120794 про готовність цього ж об`єкта до експлуатації.
На підставі цих рішень директором Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області були прийняті накази № 26-Н від 02.03.2016 та 27-Н від 02.03.2016, якими визнано скасованими реєстрацію вказаних вище декларацій.
Прийняттю рішень та наказів передувало звернення громадянина ОСОБА_2 стосовно численних порушень під час будівництва нерухомого об`єкта - будівлі підприємства торгівлі на АДРЕСА_1 та перевірка фактів, викладених у зверненні, за результатами якої було складено акт від 22.02.2016. Перевіркою було встановлено, що Інспекцією 24.04.2014 скасовані реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1 , так як були підстави вважати цю будівлю об`єктом самочинного будівництва.
Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з позовом про їх скасування та зобов`язання поновити попередньо скасовану реєстрацію декларацій.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія суддів апеляційного суду, зазначив, що об`єкт "Реконструкція будівлі підприємства торгівлі, АДРЕСА_1 " збудований самочинно на земельній ділянці, що було також установлено в судовому порядку, відтак зареєстровані за ОСОБА_1 декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність цього об`єкту до експлуатації підлягають скасуванню.
Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з преамбулою до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.