ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа №826/3937/16
адміністративне провадження №К/9901/33510/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року (колегія суддів: Мельничук В.П., Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі № 826/3937/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, в якому просила (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):
- визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині невиконання пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 14.05.2015 №425-VIII щодо розроблення та затвердження державної цільової програми підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України виконати вимоги частини сімнадцятої статті 44 Закону України "Про вищу освіту" та розробити Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти категоріям громадян, визначених частиною сімнадцятою статті 44 Закону України "Про вищу освіту";
- стягнути з держави Україна (через Державну казначейську службу України) на користь ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.
Позов мотивує тим, що у зв`язку з бездіяльністю Кабінету Міністрів України в частині неприйняття нормативно-правового акту, яким було б врегульовано порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, позивача, як внутрішньо переміщеної особи, позбавлено законодавчого права на отримання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині невиконання пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" від 14.05.2015 року № 425-VIII щодо розроблення та затвердження державної цільової програми підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти.
В іншій частині даного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Відповідач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що ним не допущено протиправної бездіяльності, оскільки на виконання положень частини сімнадцятої статті 44 Закону України "Про вищу освіту" у редакції Закону України від 14.05.2015 №425-VIII прийнято постанову від 23.11.2016 №975, якою затверджено Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти. Вказує, що дорученням Прем`єр-міністра України саме на Міністерство освіти і науки України покладено обов`язок з розроблення проекту вказаного Порядку, проте, Кабінет Міністрів України не має повноважень щодо проведення контролю за діяльністю міністерств, у тому числі Міністерства освіти і науки України, до якого неодноразово зверталось.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою тимчасово переміщеною з тимчасово окупованої території України, про що свідчить довідка від 27.11.2014 № 3009005232.
Водночас позивач є студенткою денної форми навчання у Київському національному університеті будівництва і архітектури, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією студентського квитка, виданого 01.04.2015 та дійсного до 30.06.2017.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" від 14.05.2015 року № 425-VIII статтю 44 Закону України "Про вищу освіту" доповнено частиною 17 такого змісту:
" 17. Держава забезпечує особам, визнаним учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та їхнім дітям, дітям, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, дітям, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту, дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.
Державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти надається у вигляді:
- повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
- пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;
- соціальної стипендії;
- безоплатного забезпечення підручниками;
- безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
- безоплатного проживання в гуртожитку;
- інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України".
При цьому, Прикінцевими положеннями названого Закону Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону необхідно забезпечити розроблення та затвердження державної цільової програми підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти.
Вважаючи бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині невиконання наведених законодавчих положень такою, що порушує її права та охоронювані законом інтереси, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що Кабінет міністрів України прийняв постанову від 23.11.2016 №975, якою затверджено Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти. Відтак, суд дійшов висновку, що протиправна бездіяльність відсутня.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що в цьому випадку Кабінет Міністрів України як головний орган виконавчої влади неналежним чином здійснював свої повноваження щодо координації та контролю за діяльністю підвідомчих міністерств, а відтак, постанова прийнята з порушенням встановлених строків.
Колегія суддів, дослідивши в межах касаційної скарги, спірні правовідносини, зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого "Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї".
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" від 14.05.2015 № 425-VIII статтю 44 Закону України "Про вищу освіту" доповнено частиною 17, якою закріплено державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти переліченим категорія осіб, до однієї з яких віднесено позивача.
Прикінцевими положеннями вказаного Закону встановлено термін в один місяць для розроблення відповідного підзаконного акту Кабінету міністрів України.
Статтею 113 Конституції України та частиною першою статті 1 Закону України "Про Кабінет міністрів України" №794-VІІ визначено, що Кабмін є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закон № 794-VІІ КМУ у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Частиною першою статті 49 Закону №794-VII встановлено, що Кабмін на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Згідно частини другої статті 49 Закону №794-VII акти КМУ нормативного характеру видаються у формі постанов КМУ.