ПОСТАНОВА
Іменем України
09 лютого 2021 року
Київ
справа №815/1815/17
адміністративне провадження №К/9901/38359/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Мороз Л.Л.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року (головуючий суддя Корой С.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (колегія суддів: Димерлій О.О., Єщенко О.В., Домусча С.Д.) у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно ДП "Центр обслуговування громадян" Дереклєєвої Тетяни Вікторівни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним адміністративним позовом в якому просив суд:
-визнати неправомірним та скасувати рішення державного реєстратора Дереклєєвої Т.В. № 34422231 від 23.03.2017 про відмову у державній реєстрації прав;
-зобов`язати державного реєстратора повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20846754 від 06.02.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Дереклєевою Т.В. прийнято оскаржене рішення про відмову у державній реєстрації права власності на будинок, літ. "А", 1963 року побудови, у зв`язку з не усуненням обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме надання документа, який підтверджує присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
У запереченні на касаційну скаргу відповідач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, так як державний реєстратор діяв у спосіб та у межах, встановлених Законом.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Як установлено судами попередній інстанцій, 06 лютого 2017 року Храмова Світлана Володимирівна (представник ОСОБА_1 за довіреністю) подала заяву до Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" про державну реєстрацію права власності, яка була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 20846754.
До заяви було додано: документи заявника та проплата, серія та номер: б/н, видавник: заявник; довідка, серія та номер: 145, видавник: Орган самоорганізації населення - комітет мікрорайону "Тульський"; довідка (копія), серія та номер: 525, видавник: Дільничий комітет громадськості № 5; довідка (копія), серія та номер: 107, видавник: Орган самоорганізації населення - комітет мікрорайону "Тульський"; технічний паспорт, серія та номер: б/н, видавник: КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", про що свідчить копія картки прийому заяви № 79677971.
08 лютого 2017 року, під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, літ. А, 1963 року побудови що розташований за адресою: АДРЕСА_1, державним реєстратором прав на нерухоме майно Чернавською Інною Василівною Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33770930.
Підставою для прийняття рішення № 33770930 від 08 лютого 2017 року була встановлена відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених "Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
Так, державний реєстратор прав на нерухоме майно Чернавська Інна Василівна Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" вказала про необхідність подати заявнику або документ, що підтверджує присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, або документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування чи власність, або відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування чи власність з погосподарської книги з випискою з погосподарської книги, наданої виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
14 лютого 2017 року Храмова Світлана Володимирівна додатково надала рішення виконкому Кагановичської райоради депутатів трудящих № 265 від 19.04.1957 "Про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлових будинків по Кагановичському районі"; рішення виконкому Приморської райради депутатів трудящих № 135 від 22.11.1963 року "Про прописку громадян в незакінчених будівництвом домах і про продовження строку дії договору"; рішення Одеської міської ради № 5271-VІ від 27.08.2014 "Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі", що підтверджується копією картки прийому заяви № 79677971.
Відповідач, розглянувши подані позивачем додаткові документи від 14 лютого 2017 року, дійшов висновку, що жоден з них не підтверджує присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна та не посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, як то вимагалось від позивача в рішенні про зупинення розгляду заяви. За таких обставин, державним реєстратором прав на нерухоме майно Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Дереклєєвою Тетяною Вікторівною, за приписами чинного законодавства та в межах повноважень, було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 34422231.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не було виконано вимог державного реєстратора, викладених у рішенні від 08.02.2017 про зупинення розгляду заяви, що і стало підставою для відмови у державній реєстрації.
Вважаючи таке рішення відповідача протипарвним, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з преамбулою до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 за № 1952-IV (далі - Закон № 1952), Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, його дія поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав. Державна реєстрація речових прав на об`єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1952, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З положень статті 4 Закону №1952 убачається, що державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Частиною першою статті 5 Закону №1952 передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Так, Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року №1127 затверджений Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок №1127).