ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа №825/1453/18
адміністративне провадження №К/9901/59834/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Коваленко Н. В., Чиркіна С. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Аліменка В. О., суддів: Безименної Н. В., Кучми А. Ю. від 31.07.2018
у справі №825/1453/18
за позовом ОСОБА_1
до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (далі також - відповідач, Чернігівське ОУПФ), у якому просив:
- визнати неправомірними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 89% місячного заробітку на підставі довідки управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 05.01.2018 №01-18/25 з урахуванням посадового окладу - 3800,00 грн, надбавки за ранг - 70,00 грн, надбавки за вислугу років - 1548,00 грн, надбавки за виконання особливо важливої роботи - 2709,00 грн, премії -380,00 грн, всього - 8507,00 грн;
- зобов`язати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити переведення на пенсію за віком з 24.01.2018 відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 89% місячного заробітку на підставі довідки управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 05.01.2018 №01-18/25 з урахуванням посадового окладу - 3800,00 грн, надбавки за ранг - 70,00 грн, надбавки за вислугу років - 1548,00 грн, надбавки за виконання особливо важливої роботи - 2709,00 грн, премії -380,00 грн, всього 8507,00 грн.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 скасовано, ухвалено нове, яким позов задоволено: визнано неправомірними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 89% місячного заробітку на підставі довідки управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 05.01.2018 №01-18/25 з урахуванням посадового окладу - 3800,00 грн, надбавки за ранг - 70,00 грн, надбавки за вислугу років - 1548,00 грн, надбавки за виконання особливо важливої роботи - 2709,00 грн, премії -380,00 грн, всього 8507,00 грн; зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком з 24.01.2018 відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 89% місячного заробітку на підставі довідки управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 05.01.2018 №01-18/25 з урахуванням посадового окладу - 3800,00 грн, надбавки за ранг - 70,00 грн, надбавки за вислугу років - 1548,00 грн, надбавки за виконання особливо важливої роботи - 2709,00 грн, премії -380,00 грн, всього - 8507,00 грн.
4. 21.08.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Коваленко Н.В., Чиркіна С. М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.06.1976 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Управління головного архітектора м. Чернігова (управління виконкому Чернігівської міської ради депутатів трудящих (з 1979 року народних депутатів)). На першому запису в трудовій книжці (стосовно управління) пізніше було проставлено штамп "управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради народних депутатів". З 14.04.2016 позивача звільнено у зв`язку зі скороченням.
8. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Чернігівському ОУПФ як особа, якій призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
9. 24.01.2018 позивач звернувся до Чернігівського ОУПФ із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
10. Листом від 02.03.2018 № 5233/06 відповідач відмовив ОСОБА_1 у здійсненні вказаних дій мотивуючи тим, що для його переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" немає законних підстав, оскільки станом на 01.05.2016 позивач не обіймав посаду державної служби та не має необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 цього Закону.
11. Вважаючи відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Позивач в обґрунтування своєї позиції посилався на те, що відмова відповідача у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправною та обмежує його право на належне пенсійне забезпечення.
13. Представник відповідача, заперечуючи щодо задоволення позову, посилався на те, що на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIIІ "Про державну службу", тобто станом на 01.05.2016, позивач не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 вказаного Закону та актами Кабінету Міністрів України, тому йому потрібно мати 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, а оскільки у позивача вказаний стаж відсутній, немає підстав для задоволення позову.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що положеннями пункту 10 та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" визначено право на призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" виключно осіб, які працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Пунктом 11 частини третьої статті 3 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" визначено, що дія цього Закону не поширюється на депутатів місцевих рад та посадових осіб органу місцевого самоврядування. ОСОБА_1 на момент призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" був посадовою особою органу місцевого самоврядування та йому було присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування, а тому дія Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" на позивача не поширюється.
15. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з того, що період роботи ОСОБА_1 на різних посадах в управлінні архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради народних депутатів з 04.06.1976 по 10.12.2015 (дата внесення змін до пенсійного законодавства), повинні бути зараховані до стажу державної служби. Зважаючи на те, що загальний стаж роботи позивача станом на дату звернення за призначенням пенсії становив 45 років 6 місяців 17 днів, з яких більше 20 років - робота на посадах державної служби, суд дійшов висновку про наявність підстав для переходу з одного виду пенсії на інший, зокрема на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу", а тому оскаржувана відмова відповідача є протиправною.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIIІ "Про державну службу", тобто станом на 01.05.2016, позивач не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 вказаного Закону та актами Кабінету Міністрів України, тому йому потрібно мати 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, однак такий у нього відсутній. Відповідно до записів у трудовій книжці стаж державної служби ОСОБА_1 складає 7 років 10 місяців 18 днів, а саме період роботи з 01.09.1993 по 18.07.2001 на посадах інженера-геодезиста І категорії, головного спеціаліста відділу геодезії та містобудівного кадастру Управління архітектури та містобудування міської ради. Стаж роботи позивача як посадової особи органу місцевого самоврядування складає 14 років 8 місяців 27 днів з 19.07.2001 по 14.04.2016 на посадах спеціаліста І категорії, головного спеціаліста відділу геодезії та містобудівного кадастру Управління архітектури та містобудування, оскільки в даний період присвоювався ранг посадової особи місцевого самоврядування. Суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення без урахування позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №681/1033/17.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
21. Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які