ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 360/3875/18
адміністративне провадження № К/9901/12855/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 (колегія суддів: Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.) у справі №360/3875/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Луганській області щодо зупинення нарахування та виплати позивачу пенсії за вислугу років; зобов`язати ГУПФУ в Луганській області поновити нарахування та здійснення виплати позивачу пенсії за віком з жовтня 2014 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року скасовано.
У задоволенні позову відмовлено
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується Законом та не може бути обмеженим підзаконним нормативно-правовим актом.
Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2019 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в головному управлінні як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262 - XII (далі - Закон № 2262), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо пенсійного забезпечення позивача.
Відповідач листом № 4831/02-03 від 12.04.2018 повідомив, що у зв`язку з тимчасовою зміною місцезнаходження головного управління паперові пенсійні справи залишились за старою адресою в м. Луганську, а нарахування та виплата пенсії здійснюється згідно електронної бази даних. Відповідно до електронної бази даних ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, тобто на території, яка тимчасово не контролюється українською владою. З документами для поновлення пенсійних виплат, як внутрішньо переміщеній особі, в тому числі із заявою про відкриття рахунку в установі "Ощадбанк", позивач до органів Пенсійного Фонду не звертався, у зв`язку з чим нарахування та виплату пенсії припинено, останній місяць виплати - жовтень 2014 року. Отже, підставою для припинення виплати пенсії є не набуття позивачем статусу внутрішньо переміщеної особи і відсутність йото особистого звернення до Управління Пенсійного фонду України.
ГУПФУ в Луганській області у запереченнях повідомило суд, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262 - XII. Останній виплатний місяць - жовтень 2014 року. Нарахування та виплату пенсії Позивачу в цей період здійснював Пенсійний фонд України за наявними в електронному вигляді даними. Розмір виплаченої в жовтні 2014 пенсії складав - 1470,93 грн.
Як зазначив відповідач, підставою для припинення виплати пенсії позивачу є ненабуття на сьогодні статусу внутрішньо переміщеної особи і непроходження ним процедур, передбачених нормативними актами.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, не може бути підставою для невиплати позивачу пенсійних виплат. Припинення виплати пенсії позивачу було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV. З точки зору положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що із серпня 2014 року по теперішній час м. Луганськ знаходиться на території, непідконтрольній українській владі, а позивач не реєструвався як внутрішньо-переміщена особа, дані про його реєстрацію на території України поза межами непідконтрольної території відсутні, відтак, у відповідача не було правових підстав для поновлення виплати пенсії позивачу.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Право на пенсійне забезпечення гарантується статтею 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 47 Закону №1058-IV, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Частиною 1 статті 49 Закону №1058-IV визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду. Зазначеній в цій статті перелік підстав припинення виплати пенсії є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Згідно Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.