ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1060/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Лисенка В.О.,
відповідача - комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради - Пономаренко Н.О.,
розглянув касаційну скаргу комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради (далі - Підприємство)
на рішення господарського суду Київської області від 10.07.2020 (суддя Горбасенко П.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 (головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Пашкіна С.А. і Поляк О.І.)
зі справи № 911/1060/20
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
до Підприємства
про стягнення 1 449 136,67 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 1 449 136,67 грн., з яких: 868 400,62 грн. пені, 460 150,30 грн. "інфляційних втрат" та 120 585,75 грн. - 3 % річних.
2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 21.12.2015 №1084/16-ТЕ-17 (далі - Договір) у частині несвоєчасної оплати за отриманий природний газ.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Київської області від 10.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Компанії 86 840,06 грн. пені, 460 150,30 грн. "інфляційних втрат", 120 585,75 грн. - 3 % річних та 21 737,05 грн. судового збору; у задоволенні решти вимог про стягнення пені відмовлено.
4. Прийняті судові акти мотивовано тим, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено порушення відповідачем умов Договору та здійснення оплати за отриманий природний газ з простроченням, тому позовні вимоги щодо стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, 3% річних, "інфляційних втрат" та пені, нарахованих за період прострочення, є обґрунтованими. Місцевим господарським судом задоволено клопотання відповідача про зменшення пені на 90% з посиланням на наявність підстав, визначених статтею 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Підприємство у касаційній скарзі зазначає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень у цій справі судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та не дотримані норми процесуального права і просить: скасувати рішення господарського суду Київської області від 10.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі № 911/1060/20; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити; відшкодувати за рахунок позивача понесені відповідачем судові витрати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у сфері застосування позовної давності в аспектах:
- підставності застосування або незастосування позовної давності, встановленої договором, до вимог, які сформовані позивачем поза межами такого договору;
- підставності настання для боржника правової відповідальності відповідно до договору, якщо її отримання обумовлене договірними обов`язками кредитора, які він не вчиняв.
Зокрема, скаржник вказує, що згідно з погодженим сторонами Договору порядком для виконання пункту 6.4 Договору в частині черговості зарахувань платежів, щоб таке зарахування відбулося, необхідним є визначення позивачем розміру та періоду нарахування пені та інших санкцій, виставлення рахунка для їх оплати згідно з положеннями пункту 6.3.4 Договору, а в разі їх неоплати та утворення заборгованості у позивача виникало право першочергового зарахування отриманих від відповідача коштів у погашення такої заборгованості. З матеріалів справи вбачається, що позивач у період дії Договору не вчиняв дій на виконання пунктів 6.3.4 і 6.4 Договору, у зв`язку з чим боржник не міг виконати свого обов`язку зі сплати штрафних санкцій на його умовах. Бездіяльність позивача із зарахування коштів у рахунок погашення штрафних санкцій свідчить про відсутність його волевиявлення щодо реалізації свого права на отримання штрафних санкцій на умовах та в період дії Договору. Враховуючи положення Договору та пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України, відповідач вважає, що договірний обов`язок відповідача зі сплати пені, "інфляційних втрат" та 3 % річних припинився з моменту припинення дії Договору. Згідно з наданими позивачем розрахунками дія Договору в частині повного проведення розрахунків припинена 28.02.2017. Тобто на момент припинення дії Договору та на момент подання позову до суду договірне право позивача на отримання пені, "інфляційних втрат", 3 % річних відповідачем порушене не було, отже, не потребувало судового захисту.
Враховуючи особливості індивідуальних правових норм Договору (пунктів 6.3.4, 6.4, підпункту 1 пункту 7.4), їх невиконання позивачем у період дії Договору, припинення розрахунків за Договором, відповідач вважає, що предмет спору виник поза межами Договору, в його основу покладена правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань, передбачена законом, а не договором. Відтак реалізація права на отримання від відповідача такої відповідальності повинна реалізовуватися в межах, встановлених актом цивільного законодавства, тобто в межах позовної давності, встановленої законом, а не договором.
7. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без врахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного:
- у пункті 7.4 постанови Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 904/5417/18 стосовно обов`язку у сторін договору виконувати всі погоджені ними умови договору, які в силу пункту 1 статті 628 ЦК України становлять зміст договору;
- у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 щодо необхідності з`ясування судами характеру господарського правопорушення та підстав його виникнення для правомірного застосування відповідальності за вчинене правопорушення;
- у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 372/2937/16-ц про обов`язок суду щодо застосування позовної давності за наявності правових підстав.
8. Скаржник вказує, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді подібних справ № 911/1128/20 та № 911/1189/20.
9. Рішення у даній справі має для скаржника як постачальника соціально значущих послуг виняткове значення, оскільки впливатиме на формування в майбутньому взаємовідносин з позивачем на основі законодавчо визначених та збалансованих правових інтересів постачальника та споживача газу задля можливості подальшого функціонування та забезпечення безперебійного теплопостачання усім споживачам регіону.
Доводи іншого учасника справи
10. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відповідно до умов укладеного Компанією (постачальник) та Підприємством (споживач) Договору:
- постачальник зобов`язався поставити споживачеві в період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року природний газ, а споживач - оплатити його на умовах договору (пункт 1.1);
- приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.4);
- оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця та до 25-го числа включно (пункт 6.1 у редакції додаткової угоди від 31.03.2016 № 3);
- за наявності заборгованості у споживача за договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості (пункт 6.3.3);
- оплата інших платежів (пені, штрафи, судові збори, інфляційні втрати тощо), крім суми основного боргу, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника (пункт 6.3.4);
- у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу - погашається основна сума заборгованості (пункт 6.4);
- у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу (пункт 8.2);
- строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (пункт 10.3);
- договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 30.04.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12 договору в редакції додаткової угоди від 31.03.2016 № 3).
12. На виконання умов Договору постачальник за період з січня 2016 року по квітень 2016 року поставив, а споживач прийняв природний газ на загальну суму 7 961 304,73 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи, підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 на суму 3 235 595,24 грн., від 29.02.2016 на суму 2 464 675 грн., від 31.03.2016 на суму 2 075 565,77 грн., від 30.04.2016 на суму 185 468,72 грн.
13. Відповідачем здійснено розрахунок за отриманий природний газ на суму 7 961 304,73 грн. з простроченням платежів, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.
За умовами Договору споживач зобов`язаний був здійснити розрахунок за отриманий природний газ по актах приймання-передачі природного газу до 14 (до внесення змін у Договір додатковою угодою від 31.03.2016 № 3) та до 25 числа місяця (з 01.04.2016 року після внесення змін у пункт 6.1), наступного за місяцем поставки газу.
14. У зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язання за Договором позивачем за період з 16.02.2016 по 25.11.2016 нарахована відповідачу пеня в сумі 868 400,62 грн. та 460 150,30 грн. "інфляційних втрат" і 120 585,75 грн. - 3 % річних за період прострочення з 16.02.2016 по 27.02.2017.
15. Нараховані позивачем 868 400,62 грн. пені, 460 150,30 грн. "інфляційних втрат" та 120 585,75 грн. - 3 % річних за загальний період прострочення з 16.02.2016 по 27.02.2017 є такими, що ґрунтуються на умовах Договору та нормах законодавства України.
16. Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 90 %.
Врахувавши, що відповідач повністю розрахувався за отриманий природний газ, норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, договору, кризові явища у вітчизняній економіці, зважаючи на специфіку діяльності відповідача, тяжкий фінансовий стан останнього, а також те, що відповідачем є комунальне підприємство, з метою виконання судового рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вирішив зменшити розмір пені на 90 % до 86 840,06 грн.