ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 127/19961/18
провадження № 51-6146км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Стефанів Н. С., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
захисника Казеко О. І.
засудженого ОСОБА_1,
прокурора Єременка М. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Казеко О. І. та засудженого ОСОБА_1 на вирок Вінницького апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні № 12018020010002627 за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Вінниці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат, долю речових доказів та обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу .
Частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 та стягнуто на її користь з ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 14649,19 грн та моральної шкоди 20 000 грн.
Місцевий суд встановив, що ОСОБА_1 17 червня 2018 року близько 19:05 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, біля будинку № 99-б на вул. Келецькій у м. Вінниці, діючи повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом проник в автомобіль "Peugeot 206" д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, та намагався завести двигун, а коли це не вдалося почав штовхати його руками у бік вул. А. Первозванного, під час чого скоїв зіткнення з іншим автомобілем і, залишивши викрадений транспортний засіб на дорозі, з місця події зник.
При перегляді цього вироку 11 жовтня 2019 року Вінницький апеляційний суд скасував його в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким визначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності, а також збільшив до 40 000 грн суму, яка підлягає стягненню з нього на користь потерпілої ОСОБА_2 у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах захисник Казеко О. І. та засуджений ОСОБА_1 просять змінити вирок апеляційного суду через суворість призначеного ОСОБА_1 покарання та його невідповідність ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і даним про особу засудженого та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. Вважають, що саме таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
На думку сторони захисту, при призначенні покарання ОСОБА_1 апеляційний суд належним чином не врахував його щирого каяття в скоєному, позитивну характеристику та молодий вік.
Зазначають, що суд апеляційної інстанції не обґрунтував свого рішення про збільшення розміру відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з засудженого на користь потерпілої і при цьому не врахував, що потерпілій було частково відшкодовано шкоду в розмірі 15 000 грн.
У запереченнях на касаційні скарги потерпіла ОСОБА_2 та її представник - адвокат Тетева-Родюк І. О. просять залишити ці скарги без задоволення, а оскаржуваний вирок апеляційного суду без зміни.
Позиція інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений і захисник свої касаційні скарги підтримали.
Прокурор виступив проти задоволення касаційних скарг і просив залишити вирок апеляційного суду в силі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно з положеннями ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції переглядає оспорюване рішення у межах касаційних скарг, в яких висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні злочину, а також юридично-правова оцінка діяння за ч. 2 ст. 289 КК не заперечуються.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
Цих приписів закону суд апеляційної інстанції дотримався.
Так, предметом розгляду суду апеляційної інстанції були апеляційні скарги прокурора, представника потерпілої адвоката Тетеви-Родюк І. О., засудженого ОСОБА_1 та захисника Казеко О. І. на вирок суду першої інстанції.
В апеляційних скаргах сторона обвинувачення зазначала про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність (не було застосовано до засудженого додаткове покарання у виді конфіскації майна), а представник потерпілої, крім того, вважав, що покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років є надто м`яким, оскільки не забезпечує його мети - виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
Сторона захисту в апеляційних скаргах просила змінити вирок місцевого суду та пом`якшити ОСОБА_1 призначене покарання, застосувавши положення ст. 69 КК.
Суд апеляційної інстанції встановив, що підстав для застосування до засудженого положень ст. 69 КК у справі немає та залишив апеляційні скарги ОСОБА_1 і захисника Козеко О. І. без задоволення.
Разом із тим, доводи сторони обвинувачення в апеляційних скаргах про м`якість покарання призначеного засудженому апеляційний суд визнав обґрунтованими. Приймаючи рішення про часткове задоволення вимог апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої, скасування вироку місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалення нового вироку, апеляційний суд взяв до уваги тяжкість вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке згідно з положеннями ст. 12 КК відноситься до тяжких злочинів, дані про його особу, зокрема те, що останній раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, судимості за які не знято та не погашено, а також позитивну характеристику засудженого надану за місцем проживання. Вчинення ОСОБА_1 злочину в стані алкогольного сп`яніння апеляційний суд визнав обставиною, що обтяжує покарання.