Постанова
Іменем України
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 521/19694/17
провадження № 51-4072 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Білик Н. В., Кишакевича Л. Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Подоляка М. С.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 червня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000006, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 1 ст. 185 ККУкраїни до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 ККУкраїни, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна.
Вироком вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 червня 2020 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він, 27 жовтня 2017 року приблизно о 10 год, перебуваючи на розі вулиць Ватутіна та Мечникова в м. Одесі, умисно, таємно, викрав у потерпілого ОСОБА_2 майно, чим спричинив йому матеріальних збитків на загальну суму 1500 грн.
Крім того, 30 жовтня 2017 року приблизно о 17 год, ОСОБА_1, перебуваючи на розі вулиць Ватутіна та Прохорівській в м. Одесі, умисно, повторно, шляхом ривку, відкрито викрав майно потерпілого ОСОБА_3, чим спричинив останньому матеріальних збитків на загальну суму 500 грн.
Крім того, 01 листопада 2017 року приблизно о 12 год, ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 14 по вул. 4-а Заводська в м. Одесі, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, діючи повторно, з корисливих мотивів, умисно, незаконно заволодів мопедом марки "Сузукі Летс2", номер шасі НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, з ключами в замку запалення, який належить ОСОБА_4, після чого з місця злочину зник, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 5371, 20 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого і закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих кримінальних правопорушень. Стверджує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що судами як першої так і апеляційної інстанцій, на підтвердження його винуватості, покладено неналежні та недопустимі докази. Зазначає, що його дії за ч. 2 ст. 289 КК України кваліфіковані невірно, оскільки мопед не є транспортним засобом, а матеріальна шкода потерпілому не заподіяна, з огляду на те, що мопед був повернутий, а тому його необхідно звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 289 КК України. Крім того, вважає, що судом як першої так і апеляційної інстанцій неправильно зараховано в строк покарання строк цього попереднього ув`язнення, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України.
Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_1 підтримав подану ним касаційну скаргу.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор вважав за необхідне касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, змінити судові рішення в частині призначеного покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, з огляду на внесені зміни в КК України Законом України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень".
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Положення ст. 94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Кримінальний процесуальний закон передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вказаних вимог закону при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1 дотримано в повному обсязі.
За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України кваліфіковані вірно.