ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2021 року
справа № 570/957/19
провадження № 51-2573км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурорів Мединської Л.С., Зленка О.В.,
захисника Пилипіва І.І. (у режимі відеоконференції),
розглянув у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180180001579, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Магдебурга (Німеччина), зареєстрованого в АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника Пилипіва Ігоря Івановича на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 6 квітня 2020 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 6 квітня 2020 року дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 156 КК і його засуджено за цим законом до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права займатися будь-якою діяльністю, пов`язаною з доглядом, утриманням, вихованням неповнолітніх осіб, на строк 3 роки.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 1 грудня 2018 року, перебуваючи за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_2, достовірно знаючи, що ОСОБА_2, 2006 року народження, є малолітньою, оскільки він є її вітчимом, вчинив фізичне та інтелектуальне розбещення щодо неї, що полягало в розпусних діях сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, яке виразилося в оголенні статевих органів ОСОБА_1, мацанні статевих органів ОСОБА_2 та непристойних дотиках до останньої, а також перегляду у її присутності відео порнографічного характеру з метою викликати статеве збудження, чим порушив статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_2, її нормальний психічний та соціальний розвиток.
Волинський апеляційний суд 25 червня 2020 року вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник посилається на істотне порушення судами першої й апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону. Просить скасувати вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 6 квітня 2020 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Серед підстав для скасування судових рішень захисник у скарзі зазначає, зокрема, таке:
- суд першої інстанції залишив поза увагою доводи сторони захисту про застосування до обвинуваченого незаконних методів ведення досудового розслідування (незаконне затримання та утримування в районному відділенні поліції з 5 до 7 грудня 2018 року без протоколу затримання і вчинення психологічного тиску працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 ), а також про відсутність ухвали слідчого судді про проведення обшуку 5 грудня 2018 року;
- у вироку суд взяв до уваги недопустимі докази сторони обвинувачення (протокол огляду місця події від 5 грудня 2018 року, заяву ОСОБА_3 від 5 грудня 2018 року, протокол слідчого експерименту та відеозапис цієї слідчої дії від 7 грудня 2018 року) і відкинув доводи та докази обвинуваченого про недопустимість вказаних доказів, що вплинуло на вирішення питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 .
На переконання захисника, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 404, ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належним чином не розглянув апеляційної скарги обвинуваченого, зокрема:
- не навів жодного мотиву, який би спростував доводи сторони захисту про недопустимість доказів та незаконність їх отримання, у тому числі про недопустимість показань свідків відповідно до вимог ст. 97 КПК, протоколу огляду місця події, протоколу слідчого експерименту та відеозапису цієї слідчої дії;
- не вирішив та не відобразив в ухвалі клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повторне дослідження доказів, які досліджені судом першої інстанції неповністю;
- передчасно дійшов висновку про доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КК.
Позиції учасників судового провадження
На касаційну скаргу захисника від прокурора Дзецька Р.Ю. надійшло заперечення, у якому він, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_1, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Аналогічну позицію висловили прокурори Мединська Л.С. та Зленко О.В. у судовому засіданні.
Захисник Пилипів І.І. вимоги касаційної скарги підтримав та просив задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Доводи захисника щодо неповноти судового розгляду, незгоди з даною судом оцінкою доказів, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно з положеннями ст. 438 КПКне є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Разом з тим при перевірці судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено. Вказані висновки суду ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду.
Так, суд першої інстанції на обгрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК, послався на показання потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила те, що коли вона з вітчимом залишалася вдома наодинці, зокрема 1 грудня 2018 року (вона вказала, що це відбувалося також і раніше протягом року, хоча цей факт у суді не розглядався та обвинувачення ОСОБА_1 за вказаним фактом не висувалося), то її вітчим ОСОБА_1 у її присутності дивився фільми звичайні, а потім дивився "порнуху". Зазначила, що вказане слово вона дізналася від матері, яка попередньо просила ОСОБА_1 не дивитися вказані фільми у присутності дітей. Також потерпіла розповіла про події, що мали місце 1 грудня 2018 року, а саме те, що ОСОБА_1, переглядаючи фільми у її присутності, лежачи на ліжку, запросив її разом переглядати фільми, приспустив свої штани та почав гладити свій статевий орган її рукою, вона намагалася забрати руку, однак він їй цього не дозволив зробити. Потім обвинувачений приспускав її штани та гладив її статеві органи, водив по сідницях потерпілої своїм статевим органом. Вказані дії повторювалися неодноразово, востаннє - 1 грудня 2018 року. Про вчинення вказаних розпусних дій малолітня потерпіла розповіла 3 грудня 2018 року своїй бабусі ОСОБА_3, сестрі ОСОБА_4 та тітці ОСОБА_6 .
Також суд поклав в основу вироку і показання, надані свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, зазначивши, що кожен із вказаних свідків у судовому засіданні сказав, що ОСОБА_2 розповідала їм 3 грудня 2018 року про вчинення ОСОБА_1 стосовно неї дій сексуального характеру. Дівчинка у своїй розповіді близьким людям вказувала на те, що вітчим оголював перед нею свої статеві органи, зокрема "статевого члена", та "мастурбував" перед нею самостійно, здійснював вказані дії за допомогою її руки, неодноразово приставав, гладив свої та ОСОБА_2 статеві органи, торкався своїм статевим органом живота та сідниць ОСОБА_2, в її присутності переглядав фільми порнографічного характеру, а також на той факт, що 1 грудня 2018 року малолітня потерпіла та обвинувачений ОСОБА_1 залишалися вдома наодинці. Вказані свідки надали аналогічні показання та зазначили, що про ці події їм безпосередньо стало відомо від потерпілої. Розповіли, що після вказаної розмови вони повідомили правоохоронні органи про вчинення розпусних дій ОСОБА_1 стосовно своєї падчерки.