ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 750/3264/19
провадження № 51-1532км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Мазура М.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Круценко Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Ширая А.А. на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270010000230, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді арешту на строк 4 місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Вирішено питання стосовно цивільного позову, заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.
За ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року вказаний вирок місцевого суду залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 12 січня 2019 року близько 16:50, керуючи автомобілем марки ВАЗ-21124 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) в стані алкогольного сп`яніння, рухався по вул. Доценка зі сторони вул. Космонавтів у напрямку вул. Генерала Пухова в м. Чернігові.
Здійснюючи рух у вказаному напрямку, в районі будинку № 17-А на вул. Доценка ОСОБА_1 проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку та, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому пішохід перетинав проїзну частину, не зупинився і не надав дорогу пішоходу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу в момент виникнення небезпеки для руху, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка перетинала проїзну частину вул. Доценка в межах нерегульованого пішохідного переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .
Унаслідок наїзду потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 13 лютого 2019 року № 69 мають середній ступінь тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я.
Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі-ДТП) водій ОСОБА_1 перемістив транспортний засіб; не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій, не викликав бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; не повідомив про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції; не вжив усіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, не огородив їх та не організував об`їзду місця пригоди.
У дорожній обстановці, що склалася за наведених вище обставин, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 б), 2.9 а), 12.3, 18.1, 2.10 а), в), г), д), е) Правил дорожнього руху.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої доводи, зазначає, що суд першої інстанції належним чином не дав оцінки зібраним у справі доказам, зокрема жодним чином не врахував того, що згідно з планом-схемою ДТП наїзд на пішохода було здійснено поза межами нерегульованого пішохідного переходу. Вказане залишив поза увагою і суд апеляційної інстанції. Крім цього, на переконання касатора, суди попередніх інстанцій безпідставно послались у своїх рішеннях на показання свідка ОСОБА_3, надані ним під час судового розгляду судом першої інстанції, оскільки в ході досудового розслідування його не було допитано, відомості про нього не були відкриті стороні захисту, а отже мають місце порушення вимог ст. 290 КПК України. Також захисник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій не спростували доводів сторони захисту про відсутність у матеріалах справи будь-яких письмових доказів, які би містили об`єктивні дані щодо спроможності ОСОБА_1 вчасно виявити на проїзній частині пішохода. Крім того, захисник не погоджується із висновками судів щодо віднесення витрат на професійну правову допомогу до судових витрат.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор не підтримала касаційну скаргу, вважаючи її необґрунтованою, і просила залишити судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.