Постанова
Іменем України
03 лютого2021 року
м. Київ
справа № 564/2640/18
провадження № 51-494км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Бородія В.М., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Круценко Т.В.,
захисника Цуняка В.Й. (у режимі відеоконференції),
представника цивільного відповідача Іовчик О.А. (в режимі відеоконференції),
представника потерпілих Остапенка В.С. (у режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги цивільного відповідача - Відділу культури, молоді і спорту Костопільської районної державної адміністрації - в особі начальника Петренчук Н.В. та захисника Цуняка Володимира Йосиповича в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 29 березня 2019 року та вирок Рівненського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року стосовно останнього у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180150000333, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 29 березня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Цивільний позов ОСОБА_1 до Відділу культури і туризму Костопільської РДА, ПАТ "НАСК "Оранта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих злочином, та процесуальних витрат - задоволено частково. Постановлено стягнути з Відділу культури і туризму Костопільської РДА на користь ОСОБА_1 3 026,00 (три тисячі двадцять шість) грн. матеріальної шкоди та 4 000,00 (чотири тисячі) грн. процесуальних витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_3 до Відділу культури і туризму Костопільської РДА, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ПАТ "НАСК "Оранта", ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, та процесуальних витрат - задоволено. Постановлено стягнути з Відділу культури і туризму Костопільської РДА на користь ОСОБА_3 200 000,00 (двісті тисяч) грн. моральної шкоди та 4 000,00 (чотири тисячі) грн. процесуальних витрат.
Цивільний позов ОСОБА_4 до Відділу культури і туризму Костопільської РДА, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ПАТ "НАСК "Оранта", ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, та процесуальних витрат - задоволено. Постановлено стягнути з Відділу культури і туризму Костопільської РДА на користь ОСОБА_4 200 000,00 (двісті тисяч) грн. моральної шкоди та 4 000,00 (чотири тисячі) грн. процесуальних витрат.
Цивільний позов ОСОБА_5 до Відділу культури і туризму Костопільської РДА, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ПАТ "НАСК "Оранта", ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, та процесуальних витрат - задоволено. Постановлено стягнути з Відділу культури і туризму Костопільської РДА на користь ОСОБА_5 200 000,00 (двісті тисяч) грн. моральної шкоди та 4 000,00 (чотири тисячі) грн. процесуальних витрат.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат.
Вироком Рівненського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 29 березня 2019 року стосовно ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасовано. Призначено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання - 4 роки позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.ОСОБА_2 взято під варту із залу суду негайно. Строк відбування покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 02 грудня 2019 року. В решті вирок залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 24 травня 2018 року, приблизно о 08:56, керуючи автомобілем марки "ВАЗ 210740", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись вулицею 1 Травня в напрямку від вул. Бурова до вул. Нова у м. Костопіль, грубо порушив п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем марки "Peugeot Expert", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Цуняк В.Й. просить оскаржені судові рішення стосовно ОСОБА_2 скасувати, звільнивши останнього з місця відбування покарання негайно, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу злочину. Стверджує, що висновки суду щодо винуватості останнього ґрунтуються на недопустимих доказах. Зокрема, зазначає, що показання потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, свідка ОСОБА_7 є показаннями з чужих слів, однак, вони не підтверджуються іншими допустимими доказами у справі, огляд місця події та вилучення відеофайлу було проведено з порушенням вимог КПК України до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та без достатніх на те підстав, заперечує допустимість і висновки комісійної судово-медичної експертизи стосовно ОСОБА_2 . Вважає, що пред`явлене ОСОБА_2 обвинувачення є неконкретним, об`єктивна сторона інкримінованого йому злочину не встановлена, а його винуватість не доведена "поза розумним сумнівом". Також посилається на неналежний рівень правої допомоги, наданої ОСОБА_2 під час провадження в судах попередніх інстанцій.
У касаційній скарзі цивільний відповідач - Відділ культури, молоді і спорту Костопільської РДА (попередня назва - Відділ культури і туризму Костопільської РДА), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржені судові рішення стосовно ОСОБА_2 у частині вирішення цивільних позовів скасувати і призначити в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції, стягнути з цивільних позивачів судові витрати у справі.Зазначає, що під час прийняття рішення щодо цивільних позовів суд не врахував положень Цивільного процесуального кодексу України та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Мотивує тим, що цивільно-правова відповідальність щодо автомобіля, власником якого є Відділ культури, молоді і спорту Костопільської РДА, була застрахована, а тому завдану шкоду, у межах суми страхового відшкодування, має бути стягнуто із страхової компанії, тож належним відповідачем за вказаними цивільними позовами є ПАТ "НАСК "Оранта".
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ПАТ "НАСК "Оранта" надійшло заперечення на касаційну скаргу цивільного відповідача, в якому викладено прохання про залишення оскаржених судових рішень стосовно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільних позовів без зміни, а касаційної скарги - без задоволення.
Також надійшло заперечення на касаційну скаргу захисника Цуняка В.Й. від адвоката Оніщука С.П., який здійснював захист засудженого ОСОБА_2 в судах першої та апеляційної інстанцій, в якому він просить відхилити доводи касаційної скарги щодо надання ним ОСОБА_2 правової допомоги неналежного рівня.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Цуняк В.Й. підтримав свою касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Представник цивільного відповідача адвокат Іовчик О.А. підтримала касаційні скарги цивільного відповідача та захисника засудженого.
Представник потерпілих адвокат Остапенко В.С. заперечив проти задоволення касаційних скарг.
Потерпілий ОСОБА_1 просив обидві касаційні скарги відхилити.
Прокурор Круценко Т.В. касаційні скарги не підтримала.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника Цуняка В.Й. задоволенню не підлягає, а касаційну скаргу цивільного відповідача Відділу культури, молоді і спорту Костопільської РДА - в особі начальника Петренчук Н.В. слід задовольнити частково з огляду на таке.
За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ - з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Судові рішення попередніх інстанцій у цьому кримінальному провадженні свідчать, що судами ретельно перевірені доводи щодо відсутності належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_2 у пред`явленому йому обвинуваченні, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі, поданій в його інтересах захисником Цуняком В.Й. Зазначені в них мотиви про відхилення цих доводів колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Так, під час досудового розслідування та судового розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2, хоча й не визнав своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, але факту зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем потерпілого ОСОБА_6 не заперечував, однак, стверджував, що таке зіткнення сталося внаслідок раптової втрати ним свідомості.
Проте згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи № 81 від 17.09.2018 хворобливий стан у ОСОБА_2 у вигляді гострого порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в лівій лобній ділянці мозку з відповідною неврологічною симптоматикою розвинувся через декілька годин після дорожньо-транспортної пригоди, ймовірно на фоні психоемоційного перенавантаження та наявних у нього посттравматичних енцефалопатичних змін.Будь яких судово-медичних даних за втрату чи порушення свідомості ОСОБА_2 безпосередньо перед зіткненням автомобілів судово-медичною експертною комісією встановлено не було. При цьому комісія, крім іншого, послалася на відсутність відомостей про звернення ОСОБА_2 безпосередньо після ДТП за медичною допомогою до працівників бригади швидкої медичної допомоги; досить тривалий час між ДТП та госпіталізацією ОСОБА_2 у медичний заклад (приблизно з 9:00 до 13:50); дані з камер відеоспостереження безпосередньо в момент і відразу після ДТП, на яких протягом 10 хв будь-яких змін у загальному стані ОСОБА_2 не спостерігається (він не змінював траекторії руху перед ДТП, після ДТП самостійно пересувався у вертикальному положенні, спілкувався по телефону, палив, до працівників БШМД, яка прибула до місця ДТП, не звертався).